Соціалістичний Рейх

З приходом до влади нацистів скінчилася Веймарська республіка (1919 – 1933). Націонал-соціалісти називали свою державу «Третім рейхом» – Третьої Імперією. Першим рейхом вважалася середньовічна Священна Римська імперія німецької нації, друга – створена Бісмарком Німецька імперія.
Але нацисти не скасували Веймарської конституції. Вони «тільки» внесли в неї корінні зміни і скасували дію низки її принципових положень.
Чи не скасовуючи Веймарської конституції, цілком парламентським шляхом націонал-соціалісти скасували принцип парламентаризму та демократичного державного устрою.
Вони замінили його моделлю авторитарної держави, заснованого на принципі «фюрерства» (вождизму). Згідно з ним, рішення з усіх питань ухвалювалися не більшістю голосів, а «відповідальним вождем» на відповідному рівні в дусі правила: «авторитет зверху вниз, відповідальність знизу вгору».
Третій рейх був соціалістичною державою. Не тільки по символіці – червоний прапор, фразеологія, звернення. Але і по суті.
Нацисти створили величезний репресивний апарат, який припиняв будь-яку опозиційну або підривну діяльність. Він просто не допускав появи будь-якої опозиції.
У березні 1933-го в рамках прусської поліції була створено гестапо (Gechaimnis Polizei – таємна поліція). Після багатьох переміщень і злиттів утворилося розгалужене Відомство безпеки Рейху (РСХА). До нього увійшли СС, гестапо, служба безпеки (СД) і т. д. РСХА служило ще одним автономним центром влади.
З березня 1933 році розпочалося створення концтаборів, які також були в підсумку підпорядковані СС.
Створювалися спеціальні суди. У квітні 1934-го вищою судовою інстанцією стала Народна судова палата. Її члени призначалися особисто фюрером.
Але масштаб репресій був у багато разів нижче, ніж в СРСР. До початку війни Судова палата винесла вироки 225 тис. осіб загальною складністю в 600 тис. років позбавлення волі, а до 1945-го – 5 тис. офіційних смертних вироків.
15 липня 1933 був утворений Генеральний рада німецького господарства за участю найбільших підприємців. Пізніше було проведено також укрупнення господарських структур. Нацистська держава воліло мати справу з невеликим числом найбільших фірм. І контролювати ці фірми [22].
У 1936-му управління господарством перейшло в руки «адміністрації чотирирічного плану» на чолі з Германом Герінгом. Нова адміністрація взяла курс на «економічне самозабезпечення» («автаркію») країни і розширення бюджетного фінансування. Держава стала грати в економіці все більшу і більшу роль.
Термін «керований ринок» придумав зовсім не Горбачов, а керівник імперської промислової групи В. Цанга.
Централізація економіки допомогла нацистам дуже швидко впоратися з безробіттям і розвалом економіки. Держава будувала дороги. Німеччина досі оперезана безліччю автострад, що проходять НЕ через міста, а повз міст. Не знижуючи швидкості, можна пожирати величезні відстані. Будувалися і вводилися в експлуатацію великі виробництва – в основному військового профілю. К1935 році зовсім зникло безробіття.
Зник шар спекулянтів і темних ділків, провідних веселе життя в нічних клубах. Що не має роботи, не здатний пояснити, звідки у нього дохід, ризикував табором.
Але не стало і розриву в доходах, коли спекулянт збагачувався, а сім’я робочого нищенствовала.
Не стало колишнього розмаїття продуктів. Але продукти були, і за цілком доступними цінами. Рядовий німець міг чесною працею заробити на хліб. На продукти і квартплату його зарплати цілком вистачало. Більшість людей ще сильніше підтримувало Гітлера: він впорався з безробіттям, нагодував людей, приніс порядок.
Комуністи кричать, що нацисти мілітаризована економіку, зробили її працюючої на війну. Але хіба в СРСР було інакше?

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Дитячий хрестовий похід