Соборне укладення 1649 р

Через півмісяця після бунту в Москві зібрався Земський собор. Становище в країні залишалося напруженим. Тривали заворушення в багатьох містах. Особливо серйозний виступ сталося дещо пізніше, в 1650, в Пскові. Туди протягом півроку відмовлялися впускати царських воєвод, псковичі організували в місті власне правління.

Земський собор ухвалив рішення розробити новий звід законів замість Судебника 1550

Як називався перший на Русі звід письмових законів?
Новий звід законів – Покладання, що складалося з звід письмових 25 глав, – підготували дуже швидко, всього за два з половиною місяці. У січні 1649 воно вже було прийнято новим Земським собором. Соборне укладення 1649 р діяло в Росії більше 200 років.

Найбільші розділи Уложення захищали особистість, власність, права російського населення. Вони встановлювали покарання аж до страти за всі злочини проти склалися в країні порядків, майнових відносин між людьми, проти порушень етичних засад.

Жорстокі покарання покладалися за вбивства, крадіжки, розбої, підпал, незаконне привласнення чужого майна, образи, побої, будь-яка образа людини. Статті Уложення встановлювали кари навіть за крадіжку яблук в чужому саду, за крадіжку овочів на городі, за розпалювання багаття в лісі, що став причиною пожежі, за напад на людину нацькувати собаки і т. Д.

Підкреслювалося, що нові закони були зобов’язані дотримуватися всі – «від великого і до меншого чину справді». Будь-яка людина, що почував себе скривдженим, ображеним, не кажучи вже про майнові втрати, міг звернутися до суду. Суддям найсуворішим чином заборонялося брати «обіцянки» (хабара).

Знайдіть на картині зображення людей, які брали безпосередню участь у складанні Уложення, схвалювали його. Що за книги і документи зображені на картині?

Лише дві категорії населення, не представлені на Земських соборах, не входили до числа захищених законом людей – кріпосні селяни і холопи. Для них в Уложенні були розроблені окремі розділи.

Укладення виробило заходи по піднесенню і зміцненню царської влади. Представники всіх станів, в першу чергу верхівка суспільства, бачили в зміцненні самодержавства гарантію стійкого положення країни, її міжнародного престижу. У Уложенні говорилося про смертну кару для тих, хто «спробує Російською державою заволодіти». Інша група статей загрожувала смертю «без усякого милосердя» тим, хто організовує «скопа і змова» проти государя, зазіхне на «злий умисел» проти нього. Якщо ж хтось дізнається про це і не донесе владі, то такої людини також слід «казнити смертю без всякі пощади».

Важливе значення в Уложенні надавалося релігійним засадам суспільства. Якщо хто-небудь намагався «покласти хулу» на Господа Бога, то належало «того богохульника, викривши, казнити, спалити».

Укладення пішло назустріч поміщикам і встановило безстроковий розшук втікачів «з дружинами і дітьми» та їх видачу. На прохання посадських людей все «білі» слободи були відібрані у їх власників, а їх мешканці стали платити податки.

Покладання 1649 р стало кроком вперед в становленні російського суспільства. Ця своєрідна «конституція» XVII в. встановила в країні обов’язкові для всіх закони. Порушувати їх не було дозволено нікому. Новий закон остаточно закріпив самодержавну владу царя і кріпацтво.

Посилання на основну публікацію