Що таке народництво?

Що таке народництво? Народництво – ідеологічна течія, яка поширилася в середовищі російської інтелігенції в другій половині XIX століття. Основна ідея полягала у зближенні з народом, в прагненні осягнути його мудрість і доторкнутися до споконвічних коренів. Предтечею народництва прийнято вважати Герцена з його теорією «російського соціалізму». Згідно його ученню, соціалістична модель спочатку повинна утвердитися у Росії, де основою для неї стане селянська громада, і лише згодом, Європі слід перейняти цей досвід. Зрештою, принцип общинного самоврядування мав поширитися повсюдно. Варто зазначити, що під поняттям народництва розуміється цілий ряд суспільно-політичних течій, багато в чому істотно різняться між собою.

 

 Прийнято розрізняти два основних напрями народництва – помірковане та радикальне. Представники першого плину ратували за ненасильницькі політичні, соціальні та економічні реформи, засновані на народних ідеалах. Прихильники радикального (революційного) течії виступали за насильницьке повалення існуючого ладу і якнайшвидше затвердження принципів соціалізму. До помірного народництва прийнято відносити представників консервативного і реформістського напрямів. Представники консервативного народництва багато в чому були послідовниками слов’янофілів. У вченні ідеалізувалися селянські звичаї, стверджувалося, що інтелігенції варто переймати моральні підвалини «села».

 

 Прихильники консервативної течії вели активні дослідження народного життя і традицій. Представники реформістського народництва виступали за проведення соціально-економічних перетворень, що базуються все на тій же ідеї унікальності патріархальних устоїв російського села. До радикального народництва відносять соціально-революційне і анархістське напрямку. Представники соціально-революційного народництва вважали, що представники інтелігенції повинні створювати таємні організації, покликані шляхом перевороту захопити владу і перетворити Росію у величезну комуну.

 

 Послідовники анархістського течії прагнули до підняття всенародного бунту, покликаного знищити державу як суспільний інститут та не допустити його відтворення згодом. Радикальні народники спочатку вели активну пропагандистську діяльність, проте з часом стали на шлях тероризму і політичних вбивств. Найбільшою з подібних терористичних організацій була сумнозвісна «Народна воля», яка організувала вбивство імператора Олександра II Визволителя.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Російська Венеція