Серпень 1991 р .: революційний поворот історії

До серпня 1991 були розроблені проекти двох найважливіших документів – нового Союзного договору і програми КПРС. Передбачалося, що правляча партія стане на соціал-демократичні позиції. Проект Союзного договору передбачав створення на нових засадах Союзу Суверенних Держав. Він був схвалений главами дев’яти республік і Президентом СРСР Горбачовим. Планувалося, що програма буде затверджена на майбутньому з’їзді КПРС, а підписання Союзного договору відбудеться 20 серпня. Однак проект договору не міг задовольнити ні прихильників замкнутої на центр федерації, ні прихильників подальшої суверенізації республік, в першу чергу російських радикальних демократів.
Представники партійно-державних верхів, які вважали, що тільки рішучі дії допоможуть зберегти політичні позиції КПРС і зупинити розпад Радянського Союзу, вдалися до силових методів. Вони вирішили скористатися відсутністю в Москві Президента СРСР, який перебував на відпочинку в Криму.
Рано вранці 19 серпня телебачення і радіо повідомили громадянам, що у зв’язку з хворобою М. С. Горбачова виконання обов’язків Президента СРСР тимчасово покладено на віце-президента Г. І. Янаєва і що «для управління країною і ефективного здійснення режиму надзвичайного стану» утворено Державний комітет з надзвичайного стану (ГКЧП). До складу цього комітету ввійшли вісім чоловік, у тому числі віце-президент, прем’єр-міністр В. С. Павлов, силові міністри. Горбачов виявився ізольованим на державній дачі. У Москву були введені військові частини та танки, оголошено комендантську годину.
Центром опору ГКЧП став Будинок Рад РРФСР – так званий Білий дім. У зверненні «До громадян Росії» Президент РРФСР Б. М. Єльцин і виконуючий обов’язки голови Верховної Ради РРФСР Р. І. Хасбулатов закликали населення не підкорятися незаконним рішенням ГКЧП, кваліфікувавши дії його членів як антиконституційний переворот. Підтримка москвичів надавала стійкості й рішучості керівництва Росії. Десятки тисяч жителів столиці і чимале число приїжджих громадян прийшли до Білого дому, висловлюючи підтримку Єльцину і готовність захищати резиденцію російської державної влади зі зброєю в руках.

Протистояння ГКЧП і Білого дому тривало три дні. Страшачись розв’язання громадянської війни, Янаєв і його соратники не зважилися на штурм Будинку Рад. На третій день деморалізовані представники ГКЧП почали виведення військ з Москви і вилетіли в Крим, сподіваючись домовитися з Горбачовим. Однак Президент СРСР зміг повернутися в Москву разом з прилетіли «на виручку» віце-президентом РРФСР А. В. Руцьким. Члени ГКЧП були арештовані.
Єльцин підписав укази про призупинення діяльності КПРС і КП РРФСР і видання газет комуністичної орієнтації. Горбачов заявив про складання з себе повноважень генерального секретаря ЦК КПРС, а потім видав укази, фактично припиняли діяльність партії та передавали її майно у власність держави.

Посилання на основну публікацію