Середньовічна церква і культура

На тлі загального занепаду культури в західноєвропейському Середньовіччі церкви, з плином часу і монастирі були осередками культури. Духовенство і монашество були найбільш освіченою верствою суспільства. При монастирях і резиденції єпископів засновувалися школи. Були там і бібліотеки, хоч і невеликі. Наприклад, зібрання книг одного з найбільших монастирів у Фульде налічувало близько 600 рукописних книг і сувоїв. В основному це були списки Біблії, праць отців церкви, однак зустрічалися і твори язичницьких античних авторів. Християнство багато, відкинув з класичної античної культури, особливо те, що так чи інакше було пов’язане з язичницькою традицією. Разом з тим певна частина досягнень античної культури була передана Середньовіччя саме церквою. Це і латинь, і «сім вільних мистецтв», та основні знання в інших областях наук і мистецтв. Найбільш яскравий приклад цього — популярний у середні століття енциклопедичний працю «Етимології», написаний єпископом Севільї Ісидором на початку VII ст. У цьому творі Ісидор виклав основи античних знань з граматики, риторики, математики, медицини, історії, права, зоології, астрономії, агрономії, музиці, архітектурі тощо Статути чернечих орденів зазвичай наказували ченцям читати й переписувати книги.

В умовах майже суцільної неписьменності населення церква в ранньому Середньовіччі мала справжню монополію на освіту. Наука була справою невеликої групи інтелектуалів, в основному священиків і ченців, яких цікавили головним чином богословські проблеми.

Центрами культурного життя в високому Середньовіччі стають міста. Відкриваються міські школи, університети. Це підірвало монополію церкви на освіту. Розвиток економіки, розширення контактів з іншими цивілізаціями сприяли збільшенню інтересу до природничих знань. Куртуазна література знижувала вплив церкви на культуру. Тим не менш, незважаючи на те що світський напрям у середньовічній культурі все більше ширився (особливо в пізнє Середньовіччя, коли з’являється гуманізм), вплив релігії, церкви на культуру все ще було сильним. Саме світогляд середньовічних людей, в тому числі і гуманістів, залишалося релігійним. Критика окремими інтелектуалами деяких непривабливих сторін життя духовенства зовсім не означала, що ці мислителі були атеїстами. Вони залишалися щиро віруючими і прагнули викорінити ті явища, які паплюжили церква.

Церква дала потужний поштовх розвитку архітектури та образотворчого мистецтва. Самими красивими будівлями Середньовіччя були, як правило, храми і монастирі. Кращі архітектори, художники, скульптори вважали своїм обов’язком брати участь у їх створенні та оздобленні. Їх твори в храмах могли бачити тисячі людей.

Loading..

ПОДІЛИТИСЯ: