Русі в другій половині 10-го і в 11-му столітті

У другій половині 10-го ст. продовжували зміцнювати свої позиції київські князі, які зуміли в роки правління Святослава Ігоровича (964-972) підпорядкувати собі всі східнослов’янські племена.

Перехід до однієї релігії супроводжувався становленням нового типу державності на Русі. Православ’я задавало загальний нормативний порядок для інтеграції Давньоруської держави. Церква мала великий вплив на політику київських князів і державне управління, на формування давньоруського права.

Особливість геополітичного становища Київської Русі була в тому, що вона межувала як з західно-християнською цивілізацією, так і з ісламським світом, іудейським Хозарський каганат і степовими кочівниками – язичниками.

Основним напрямом зовнішньої політики Давньоруської держави було «збирання» земель в єдине територіальне ціле, а також захист кордонів, забезпечення державних інтересів в міжнародній торгівлі, організація завойовницьких походів.

Ведучи безперервні війни, Давньоруська держава зміцнило свої позиції в Причорномор’ї, Подонье, Прикубання і на Тамані, де було створено Тмутараканське князівство. В результаті походу київського князя Святослава був розгромлений Хазарський каганат, який обкладав даниною Русь до середини 10-го ст. Володимир I, продовжуючи політику Святослава, відновив вплив на Північному Кавказі, посадивши на князювання в Тмутаракані свого сина Мстислава.

Після смерті Володимира в 1015 почалося час міжусобиць. Його син Святополк, убивши своїх братів Бориса, Гліба і Святослава, оголосив себе великим князем київським. Але у 1019 р залишився в живих брат Ярослав при підтримці варягів розгромив дружину Святополка на річці Альті і зайняв київський великокняжий престол. Саме на період правління Ярослава Мудрого припав розквіт російської держави. Одним з найнебезпечніших його суперників був Мстислав Тмутараканський, який правив на лівому березі Дніпра.

Ярославу вдалося здійснити повне об’єднання земель тільки після смерті Мстислава.

За Ярослава Мудрого Русь стає одним з найсильніших держав Європи.

Ярослав робить успішні походи в прибалтійські землі, де закладає р Юр’єв. Він робить військові походи проти Візантії, домагається перемоги над печенігами в битві під Києвом 1036 р

Державні реформи Ярослава Мудрого висловилися в прийнятті першої писемної зводу законів – «Руської Правди», яка регулювала суспільні відносини, встановлювала порядок вирішення різноманітних суперечок і відшкодування завданих збитків.

Цими законами, зокрема, регулювалися взаємовідносини між князівськими дружинниками і населенням Новгорода, передбачалися покарання за побої, каліцтва, приховування злочинця, конфіскацію майна, вигнання в разі тяжких злочинів. «Руська Правда», яка спиралася на норми права і старе законодавство, увійшла в історію Русі як складний і значимий для свого часу юридичний документ.

При Ярославі відбулося значне зростання економіки. Заселялися нові місця, споруджувалися міста. Були побудовані чудові собори святої Софії в Києві і Новгороді, засновані численні монастирі, найбільш значним з яких є Києво-Печерська лавра, заснована у 1051 р

Першим російським митрополитом був Іларіон. Монастирі стали центрами освіти і культури, в них створювалися літописи, розвивалася грамотність, поширювалося християнство.

У Новгороді було засновано перше училище.

Для зміцнення впливу церкви десята частина введеного князями оброку (церковна десятина) віддавалася на потреби церкви.

Суттєва риса політики Ярослава – зміцнення влади князів.

Посилання на основну публікацію