Русь і держави-спадкоємці Золотої Орди

Розпочатий процес ослаблення ординської державності прийняв незворотного характеру. На рубежі XIV-XV ст. значно зміцнилося становище кримських ханів. В кінці 20-х рр. XV в. на престолі в Криму утвердився Девлет-Гірей з роду чингисидов. Здобувши гору над своїми супротивниками, він правив майже сорок років. Девлет-Гірей домігся повної незалежності Кримського ханства від Золотої Орди. Ханство займало територію Криму, степові простори на північ від Азовського моря і Прикубання. Нова держава стало на багато років неспокійним південним сусідом Русі.
В кінці 20-х рр. XV в. престол в Сараї зайняв онук Тохтамиша Улу-Мухаммед, але в боротьбі з нащадками Едигея він позбувся влади. Закріпитися йому вдалося в Середньому Поволжі і на Камі, там, де колись знаходилася Волзька Булгарія. У 1438 він створив нове ханство зі столицею в Казані. Казанське ханство населяли тюрки – нащадки булгар, а також ординців, що почали селитися тут ще з XIII ст. Вони склали ядро ​​«поволзьких татар». Жили тут і фінно-угорські народи – мордва, марійці, удмурти. Головним заняттям жителів ханства було землеробство, крім того, вони розводили худобу, полювали, ловили рибу. Столиця держави стала згодом одним з осередків ісламської культури.
Російські землі піддавалися набігам казанців. У 1439 р хан Улу-Мухаммед вирушив у похід на Москву, по дорозі взявши Нижній Новгород. Москвичі відстояли своє місто, проте в 1444-1445 рр. казанці організували новий похід. У битві неподалік від Суздаля їх військо здобуло перемогу, Василь II потрапив у полон. За свободу він зобов’язався заплатити Улу-Мухаммеду викуп, для збору якого на Русь вирушив загін з п’ятисот казанців. Незабаром князь Василь був викуплений з неволі.
Багато представників татарської знаті згодом перейшли на службу до московського князя. У Мещерської землі на Оке був виділений спадок синові Улу-Мухаммеда Касимов. Так вперше одній з російських земель став безпосередньо управляти татарський хан. З часом багато чого змінилося і у відносинах з Казанню. Навіть спалаху військового протиборства не могли зупинити господарських зв’язків – ріс товарообмін, освоювався Волзький торговий шлях. У Казані на «острові купців» – щорічному ярмарку – постійно можна було бачити росіян.
Слідом за освітою Казанського ханства відбулося подальше відокремлення окремих територій Золотої Орди. На нижній Волзі виникла Велика Орда. Вона займала також степи між Волгою і Доном, що прилягали до південно-східних кордонів руських земель. У Західному Сибіру, ​​між Тобол і Обью, утворилося Сибірське ханство. На великому степовому просторі від Волги до Іртиша існувала кочове Ногайська Орда.

Посилання на основну публікацію