Революція в Німеччині 1848-1849

Політична роздробленість, панування дворянства, свавілля чиновників, митні бар’єри заважали розвитку промисловості та торгівлі в німецьких землях. Тому головною проблемою Німеччини стала завдання об’єднання країни, ліквідації феодальних пережитків. Економічна криза 1847 р., як і у Франції, загострив потребу і лиха мас.

В кінці лютого 1848 р. спочатку у південно-західних районах Німеччини, а потім у Берліні, столиці Пруссії, почалися революційні виступи. 18 березня Берлін покрився барикадами. Спрямовані проти повсталих війська не мали успіху і король Фрідріх Вільгельм IV віддав наказ про їх виведення зі столиці. Одночасно було оголошено про вибори в Прусське Національне зібрання, яке повинно було розробити конституцію. У Франкфурті-на-Майні відкрився збори представників німецьких держав, яке відкинуло пропозицію про проголошення Німеччини єдиної республікою.

Відмова від лібералів республіки призвело до нового підйому революційного руху. Найвищого напруження події досягли в Баденському державі, де в квітні спалахнуло збройне повстання, жорстоко придушене. У травні відкрилося вибране на основі двоступеневих виборів загальнонімецький Національні збори у Франкфурті-на-Майні, яке повинно було оголосити суверенітет німецького народу і розробити загальнонімецьку конституцію. Революційні сили виступили за створення єдиної Німеччини у формі республіки. Консервативні кола прагнули до об’єднання Німеччини під керівництвом одного з двох найбільших німецьких держав — Австрії або Пруссії. Більшість членів франкфуртського зборів тяжіли до конституційно-монархічного об’єднання під керівництвом Пруссії, більш розвиненою в промисловому відношенні.

У березні 1849 р. франкфуртський парламент затвердив конституцію, объявившую Німеччину конституційною монархією зі спадковим монархом і двопалатним парламентом. Були декларовані демократичні свободи — недоторканість особи, свобода слова, друку, зборів, спілок. Скасовувалися станові привілеї, феодальні повинності. Проте така конституція не задовольняла насамперед прусського короля, а також багатьох монархів інших німецьких держав, які її відкинули. На захист демократичних статей конституції виступили демократичні сили в Дрездені, де спалахнули вуличні бої. Дрезденське повстання було придушене військами. Франкфуртський парламент переніс свої засідання у Штутгарт, а 18 червня 1849 р. він був розігнаний.

Німецька революція 1848 — 1849 рр. не вирішила головного завдання — не була створена єдина Німеччина, зберігалися в дещо зміненому вигляді старі монархічні інститути.

���°�³�����·�º�°...

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Мікени і Троя