Революція 1848 року в Німеччині

За рівнем соціально-економічного розвитку німецькі держави значно відставали від Великобританії і Франції. У сільському господарстві зберігалися кріпосницькі відносини; в промисловості переважало ремісниче виробництво. Міста залишалися слаборозвиненими в економічних відносинах. Низька купівельна спроможність населення і політична роздробленість перешкоджали розвитку ринкових відносин. Важкі наслідки для Німеччини мав економічна криза 1847 р У багатьох місцях населення просто голодувало, почалися селянські повстання та погроми продовольчих крамниць в містах.

Известия про Лютневої революції у Франції впали на добре підготовлений грунт. Поєднання політичних і економічних проблем, що накопичилися за роки існування Німецького союзу, створило вибухонебезпечну обстановку. Це послужило причиною революції 1848 року в Німеччині. Німецька революція почалася з прикордонного Бадена, здавна підданого всім революційним впливам, що йшов з Франції.

У березні 1848 р всім німецьким землям прокотилася хвиля міських і селянських повстань. З самого початку німецька революція набула характеру боротьби за національну єдність. У травні 1848 p у Франкфурті-на-Майні було скликано общегерманское Національні збори. Воно проголосило скасування кріпацтва селян і митних зборів між німецькими державами. Вперше в Німеччині прозвучала вимога знищити нерівність між працею і капіталом. Звучали також гасла про велич Німеччини: «Ми повинні стати великими, інакше ми будемо нікчемними».

У березні 1849 р Франкфуртське збори підготувало проект загальнонімецької конституції, згідно з яким Німецький союз перетворювався в єдину імперію. Її корона була запропонована прусського короля Фрідріха-Вільгельма IV, але він не наважився прийняти настільки сумнівну пропозицію, яка прозвучала як виклик всій Європі. Перша спроба створення єдиної німецької держави завершилася провалом. У травні 1849 р в деяких німецьких державах відбулися повстання за імперську конституцію, але до літа все вони були придушені. У 1850 р було підписано угоду про відновлення Німецького союзу, що визнає існування провідну роль за Австрією, яку підтримала Росія. Пруссія, яка намагалася під час революції посилити свій вплив на загальнонімецькі справи і очолити об’єднавчий рух, була змушена поступитися першістю Австрійської імперії.

В ході цих подій припинило існування і Франкфуртське збори. Революція в Німеччині завершилася. Найбільш серйозним її наслідком стали аграрні реформи і звільнення селян в багатьох німецьких державах, проведені в наступні роки.

Після революції більшість німецьких держав повернулося до дореволюційних порядків. Вибори до представницьких органів влади суворо контролювалися урядами, які просували в депутати офіційних кандидатів, а незалежних політиків висилали за кордон. На початку 1850-х рр. відбувалася масова еміграція з Німеччини, багато учасників революції поїхали в Америку. «Люди 48 року» стали, наприклад, однією з перших груп, які вирушили до Каліфорнії, коли там було виявлено золото.

Посилання на основну публікацію