Реформи Косигіна

Реформи Косигіна можна назвати апогеєм «розвиненого соціалізму». Результатом їх було істотне підвищення рівня економічного розвитку країни, а також рівня життя населення.

На жаль, період перебування Косигіна біля керма радянської економіки був недовгим, і слідом за «золотий п’ятирічкою» (1966 – 1970 роки) настала епоха «застою».

Величезне виробництво

Передумовою для проведення реформ була гігантська виробнича база Радянського Союзу. В середині 60-х країна мала більше 300 галузей, 47 тисяч підприємств і понад 12 тисяч будівельних організацій.

Жорстке централізоване управління не могло привести в порядок всю цю машину. Проблеми виникали на всіх ланках виробництва – і з поставками, і зі збутом продукції, і з розподілом зарплати. Олексій Миколайович Косигін взявся оздоровити радянську економіку.

Суть реформ

  • Як відзначали сучасники міністра, Косигін був діячем, якого цікавила тільки економіка, тому він не бажав займатися політикою. Будучи справжнім економістом, він набагато краще за інших членів уряду розумів важливість прибутку, рентабельності, зацікавленості працівників у результатах своєї праці та інших складових народного господарства.
  • Реалізовані їм реформи вступали в відоме протиріччя з тоталітарним політичним режимом країни.
  • Підприємствам була надана значна самостійність. Тепер вони самі визначали, що збираються робити, на власні кошти модернізували виробничий процес, домовлялися з постачальниками і споживачами, розпоряджалися прибутками, встановлювали чисельність працівників в штаті, розмір їх зарплати. За порушення договору підприємство зазнавало грошового штрафу.
  • З 30 колишніх планових показників реформа залишила тільки 9.
  • При оцінці діяльності підприємства головна увага приділялася прибутку і рентабельності. Прибуткове підприємство могло формувати різні фонди – матеріального заохочення, розвитку виробництва, культурний і т. Д.
  • Підприємства стали більш самостійними у формуванні цін на продукцію.
  • У сільському господарстві були підвищені закупівельні ціни на продукцію, знижені податки з селян, удешевилась сільгосптехніка та запчастини до неї.

Всі ці реформи стимулювали виробничий процес, що призвело до небачених раніше результатів. Було побудовано величезну кількість великих підприємств, в тому числі автозавод в Тольятті, який почав виробляти наймасовіші радянські легкові автомобілі.

Підприємства фінансували соціальний розвиток країни, культурне життя, на власні кошти будували упорядковане житло для працівників. Однак косигінські реформи мали і свої слабкі сторони, наприклад – підвищення цін. У наступні роки ці недоліки намагалися усунути.

Чому ж подальший розвиток реформ було зупинено?

Здавалося б, реформи Косигіна привели до швидкого і всебічному розвитку радянської держави. Однак консервативна частина уряду на чолі з Н. В. Подгорним зробила все можливе, щоб не дати реформам продовження. Діяльність Косигіна назвали майже лайливим словом «волюнтаризм» і повернулися до жорсткого режиму внутрішньої політики.

Міністра-новатора давно вже тихо ненавиділи – ще з часів Хрущова; після придушення «Празької весни» правителі-мракобіси знайшли собі виправдання і «з чистим серцем» припинили реформи. Наступну за цим різкий спад економіки деякий час вдавалося маскувати за допомогою нового джерела доходів – нафтовидобутку. Однак країна повільно, але вірно котилася в прірву.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Держава Бенін