Реформація і політичний рух XVI століття

Реформаційний рух не було виключно релігійним. Опору і силу в окремих країнах надавали йому різні чисто політичні події і суспільні рухи, що збіглися з реформуванням за часом. Життя ставила в різних країнах питання про державний устрій або про взаємні відносини між окремими класами суспільства, і всі ці чисто політичні та соціальні питання, які не мали прямого відношення до реформації, могли б вирішуватися без жодного відношення до справ віри і церковного життя, але тільки не в такий час. По-перше, завдяки мирському могутності середньовічної церкви, то чи інше рішення зазначених питань не могло обійтися без участі духовенства. По-друге, у самій реформації була політична і соціальна сторона – всі ці питання про взаємні відносини церкви і держави, про становище духовенства в суспільстві, про церковне землеволодіння, про десятину і т. П. По-третє, державні та громадські діячі епохи для виправдання своїх прагнень і вчинків потребували відомих принципах. Ці принципи міг би дати гуманізм, – і до певної міри він їх давав, – але вони були ще мало розроблені, а головне – суспільству, особливо ж народним масам, були більш зрозумілі релігійні ідеї, посилання на волю Божу, на закон Божий. Католики знаходили вираження цієї волі у навчаннях церкви, протестанти – в Біблії, сектанти – в нових одкровеннях і пророцтвах. Все це, разом узяте, і зв’язало воєдино політичні та соціальні рухи з релігійними. Тому і в самій реформації грали роль не одні безкорисливі прагнення до правди і переконання в істинності того чи другою відповіді на релігійне питання, а й практичний інтерес, т. Е. Політичний чи економічний розрахунок. Багато государі знайшли для себе вигідним звільнитися від тата, поставити в залежність від себе місцеве духовенство, зробитися панами своїх підданих і в духовних справах, збагатитися секуляризацією церковного і монастирського власності, і в багатьох випадках реформа йшла зверху, відбувалася за почином влади. В інших випадках рух починався знизу, від народу або окремих його класів, і брало тоді характер революції. Траплялося й так, що виникало дві течії – і зверху, і знизу, і між ними відбувалася боротьба. Все це можна простежити на історії окремих країн в епоху реформації, але, крім того, чимало залежав хід реформації і від міжнародних відносин.

Посилання на основну публікацію