Радянсько-німецькі відносини в 1940-1941 рр..

Об’єднання Європи під німецьким верховенством спонукало Гітлера змінити правила радянсько-німецької політичної гри. Німеччина вже не потребувала радянської дипломатичної підтримки і, більше того, бачила в СРСР єдину силу, на яку могла сподіватися опірна Англія.

Радянсько-німецькі розбіжності з особливою силою виявилися в листопаді 1940 р. під час переговорів Молотова в Берліні. Молотов наполягав на «вирішенні фінської проблеми», пояснивши, відповідаючи на питання Гітлера, що «він уявляє собі врегулювання в тих же рамках, що і в Бессарабії і в сусідніх країнах», тобто шляхом повного поглинання Фінляндії. Молотов більше цікавився й не розділом східних володінь Англії, до чого його посилено підштовхували Гітлер і Ріббентроп, а європейськими справами. Він висловив заклопотаність перебуванням німецьких військ у Фінляндії і недвозначно заявив, що вважає Болгарію сферою радянських інтересів. Всі ці вимоги зустріли різку відсіч німецької сторони. СРСР було взамін запропоновано приєднатися до Троїстого пакту Німеччини, Італії та Японії. Молотов дав ухильну відповідь і тільки наприкінці листопада 1940 повідомив про принципову згоду СРСР на підписання пакту. Однак це передбачало виконання низки попередніх умов: СРСР отримував право створювати військові бази в чорноморських протоках, Японія повинна була відмовитися від концесій на Північному Сахаліні, німецькі війська зобов’язані були піти з Фінляндії. Німеччина пізніше сповістила СРСР про неможливість прийняти ці умови без консультації з союзниками і тим остаточно поховала даний проект.

Радянсько-німецькі відносини вступили в смугу відвертої ворожості після вторгнення гітлерівських військ до Югославії 6 квітня 1941 Це сталося через день після підписання в Москві Договору про дружбу і ненапад між СРСР і Югославією. Спроби Радянського Союзу в наступні кілька місяців послабити напруженість у радянсько-німецьких відносинах не мали успіху. 22 червня 1941 посол Німеччини в СРСР В. Шуленбург вручив Молотову меморандум про оголошення війни.

Посилання на основну публікацію