Приєднання Казахстану та Середньої Азії до Росії

Па землях, зайнятих кочовищами казахів, існувало три територіально-племінних союзу: Молодший жуз займав західну частину Казахстану, Середній жуз – центральну і північну, Старший жуз – південно-східну, Семиріччі. Ще в 30-і рр. XVIII в. Молодший жуз і кілька ханів Середнього жуза прийняли російське підданство. Це було початком добровільного входження Казахського ханства до складу Росії. З кожним наступним десятиліттям між росіянами і казахськими землями міцніли і посилювалися економічні зв’язки. Продаючи худобу, продукти тваринництва, хутра, казахи купували у російських торговців промислові товари і хліб. Поступово в казахських степах стали заготовлювати сіно для зимової підгодівлі худоби і зернового землеробства.
У першій чверті XIX ст. ханська влада спочатку в Середньому, а потім і в молодшому жузах була ліквідована, на цих казахських землях вводилася нова система управління. Незважаючи на свій колоніальний характер, вона справила прогресивне вплив на розвиток казахського суспільства, оскільки обмежувала свавілля племінної верхівки (султанів, биев, Батиров) і вела до відмирання патріархального рабства.

До приєднання Середньої Азії до Росії на її території існували три великих держави – Бухарський емірат, Кокандское і Хівинське ханства. У них жили узбеки, таджики, киргизи, туркмени, каракалпаки.
Центром Кокандского ханства була багата Ферганська долина. Його хани володіли частиною таджицьких земель і поширювали свою владу на Киргизію. Частина южноказахскій і туркменських земель входила в Бухарський емірат. Інша їх частина належала хівинським ханам, центром володінь яких були землі по нижній течії Амудар’ї. Хівинським ханам підпорядковувалися і каракалпаки. Всі три держави вели нескінченні війни між собою і з дрібними незалежними або Напівзалежна володіннями і племенами. Війни і міжусобиці приводили до господарського відставання регіону та погіршували і без того тяжке становище народних мас.
Проникнення Росії в Середню Азію йшло як з півночі, так і з боку Каспійського моря. Частішали зіткнення з ханствами через казахських, киргизьких і туркменських земель. Військові експедиції долали піски і солончаки пустель і напівпустель, переправлялися через Каспій. Приєднання до Росії казахських і середньоазійських земель з середини XIX ст. розтягнулося на кілька десятиліть і завершилося тільки в 1880-і рр. В результаті військових походів пало Кокандское ханство, а Бухарський емірат і Хівинське ханство, зберігши свою внутрішню самостійність, стали протекторатами Росії. На решті території Середньої Азії був утворений Туркестанський край. У 1895 р був укладений договір з Англією про встановлення на Памірі кордону між Росією і Афганістаном.

Посилання на основну публікацію