Природа і населення Аравії

У південно-західній частині Азії перебуває Аравійський півострів, більшу частину якого займає безводна пустеля. Його жителі кочівники-араби займалися скотарством, вирощуючи коней, верблюдів і овець. Центральні райони Аравії лише на 3-4 місяці покривалися соковитими травами, тому людям треба було встигнути перегнати худобу туди, де сонце ще не випалило пасовища.
Знайдіть на карті Аравійський півострів. Якими морями він омивається?
Вірним другом кочівника був «корабель пустелі» – верблюд. Молоко цієї невибагливої ​​тваринного замінювало арабам такий рідкісний у пустелі воду, м’ясо йшло в їжу. Зі шкіри верблюда люди виготовляли взуття та сідла, з вовни робили повсть. Верблюди були і головним засобом пересування арабів.
Кочівники не мали довготривалих поселень і міст, вони жили в легенях повстяних шатрах серед пустелі. Лише на півдні Аравійського півострова уздовж морського узбережжя вузькою смугою простяглися родючі землі. Араби, що жили тут, займалися землеробством, вирощували пшеницю, ячмінь, маслини. Виростали тут і пахощі – алое і ладан, які вивозили в інші країни, де вони цінувалися на вагу золота. Особливою пошаною у арабів користувалася фінікова пальма, плоди якої служили основною їжею жителів Аравії.

Через Аравію проходили важливі торговельні шляхи, по яких з країн Азії в Візантійську імперію та Європу везли різноманітні товари. На цих шляхах, що пролягають через пустелі й степи, біля джерел води ще в давнину виникли міста. Вони стали перевалочними пунктами для купецьких караванів. Найбільшими з аравійських міст були Мекка і Ясриб. Городяни, часто спілкувалися з торговцями з ближніх і далеких країн, були добре знайомі зі звичаями, культурою та релігією інших народів. Серед жителів Мекки і Ясриба були язичники, християни, іудеї.
Єдиної держави в Аравії не було. І араби-кочовики, і городяни жили родами і племенами, які нерідко ворогували між собою. Кровна помста за вбитого родича була законом цих суворих людей. Та людина, яку рід відкидав, опинявся поза законом і без захисту.

Посилання на основну публікацію