Поява нерівності та знаті в суспільстві

Близько дев’яти тисяч років тому людина навчилася обробляти метали. Більш досконалі знаряддя виключали необхідність в спільній праці всієї громади. Поступово змінилося суспільний устрій, з’явилося нерівність, виділилася знати.

Удосконалення знарядь праці (плуг) та техніки обробки землі (використання тварин) призвели до того, що частина людей могла бути звільнена від сільськогосподарських робіт. З’явилася окрема група людей, які займалися ремеслом.

Зникла потреба у спільній праці всієї громади. У кожної родини тепер було своє господарство і свій урожай. Достаток сім’ї тепер залежав від ступеня вкладеної праці, хтось ставав заможніший.

З підвищенням аграрної культури люди почали створювати запаси продовольства. Ці запаси одне плем’я могло відібрати в іншого. З’явилися вожді та їхні соратники, які вели грабіжницькі війни.

Події

  • Винайдення рала, в яке впрягали домашніх тварин (волів).
  • Розвиток ремесел (гончарства, ткацтва, обробки металів).
  • Близько 9 тис. років тому в Західній Азії люди вперше почали обробляти метал – мідь (див. Мідний вік).
  • Близько 5 тис. років тому – люди навчилися виплавляти бронзу. (див. Бронзовий вік).
  • 1500 р. до н. е. – хетти вперше стали обробляти залізо.
  • 500 р. до н. е. в Китаї навчилися виплавляти чавун.
  • Близько 5 тис. років тому поселення стали перетворюватися в міста. Перші міста виникли в межиріччі Тигру і Євфрату (див. урок “Стародавнє Дворіччі”).
  • Поступово племінні групи перетворювалися в держави, а вожді ставали царями.

 Висновок

 В результаті вдосконалення знарядь праці окрема сім’я отримала можливість виконувати всі сільськогосподарські роботи самостійно. Урожаєм тепер розпоряджався глава сім’ї, а не громада. Це сприяло майновому розшаруванню. Появі знаті також сприяли грабіжницькі війни, які вели племінні вожді.

Конспект

 Близько 9 тис. років тому людина навчилася обробляти метали. Більш досконалі знаряддя виключали необхідність в спільній праці всієї громади. Поступово змінилося суспільний устрій, з’явилося нерівність, виділилася знати. Як удосконалювалися ремісничі навички людей? Якими новими ремеслами опанував людина? Чому з’явилися бідні й багаті? Про це ви дізнаєтеся на нашому сьогоднішньому занятті.

 

Поступово в середовищі землеробів і скотарів почали виділятися люди, які професійно займалися тільки ремеслом. Гончар мав довгі роки опановувати своїм ремеслом, не відволікаючись на інші заняття. Він ставав ремісником. Вирівнюючи виліплений вручну посудину, гончар постійно повертав його — так, очевидно, виникла ідея гончарного круга (рис. 1). Горщики стали обпалювати в спеціальних печах.

Іноді у вогнище потрапляли невеликі самородки міді, які розм’якшувалися у вогні. Люди помітили, що з міді можна виготовляти різні предмети, відливаючи або выковывая необхідну форму. Мідь була першим металом, з якого люди навчилися робити знаряддя праці (рис. 2). Імовірно, мідь стали використовувати 7 тис. років тому. 

5 тис. років тому люди навчилися виготовляти сплав міді і олова — бронзу, яка була набагато міцніше міді.

1500 р. до н. е. хетти навчилися обробляти залізо, але необхідної температури плавлення добитися так і не змогли, тому метал містив домішки.

У землеробстві почали використовувати плуг. Легкої мотикою тверду землю рихлити дуже утомливо і довго. Можна узяти колода з сучками і протягнути його по полю. Людині така робота була не під силу, тому в плуг стали запрягати биків. Завдяки винаходу плуга, використання тварин для розпушування землі відпала необхідність в спільній праці всієї громади на полях.

 

Потроху в селищах хліборобів складався новий порядок. Громада тепер складалася з великих сімей. Кожна сім’я мала окремий ділянку, власну худобу, знаряддя праці. Урожаєм розпоряджався глава сім’ї. Той, хто працював старанніше, і був багатшим сусідів.

 

Разом з тим сім’ї потребували у взаємній допомозі та підтримці. Сусіди могли домовитися і викопати загальний ставок, осушити болото, побудувати греблю. Родинні зв’язки з часом втрачалися, на зміну родової прийшла сусідська громада.

 

В громаді крадіжка каралася найсуворішим чином. Але забрати у чужинців вважалося не ганьбою, а доблестю. Плем’я йшов війною на плем’я, щоб пограбувати його, забрати родючі землі.

 

Для ведення військових дій обирався голова військових дій — вождь. Він збирав своїх друзів і родичів для захисту і походів на сусідні племена. Частина видобутку вождь брав собі, решту роздавав воїнам. Вожді і старійшини користувалися пошаною і повагою у одноплемінників. Знатність стала передаватися у спадок. Сини вождів і старійшин наділялися владою, кращими ділянками землі, більшою частиною військової здобичі.

 

Всередині племені виникло нерівність: одні були знатні, а інші незнатні, одні були багатші, інші бідніші.

 

Великі поселення стали перетворюватися в міста, перші міста виникли на берегах великих річок. У містах жила знати. Знати обслуговували найкращі ремісники, що виготовляли тонкі тканини, золоті та срібні прикраси. Вожді здобували владу над усією територією розселення племені. Вони ставали царями — правителями держав.

ПОДІЛИТИСЯ: