Походження та розселення східних слов’ян

Велику частину Європи і значну частину Азії здавна населяли племена індоєвропейців, які говорили колись на одній мові, що мали багато спільних рис у зовнішньому вигляді. Ці племена перебували в постійному русі, пересувалися і освоювали нові території. Поступово деякі групи індоєвропейських племен стали відділятися один від одного. Колись спільну мову розпався на кілька мов.

Що таке плем’я? Чим плем’я відрізняється від роду?

Приблизно чотири тисячі років тому відбулося виділення балтославянской індоєвропейських племен. Вони заселили Центральну і Східну Європу. Приблизно в V столітті до нашої ери ці племена розділилися на болтів і слов’ян. Слов’янські племена освоїли територію від середньої течії річки Дніпро до річки Одер і від північного схилу Карпатських гір до річки Прип’ять.

Жінка-слов’янка. Російський учений М. М. Герасимов розробив спосіб відновлення вигляду стародавніх людей по їх черепам
У V столітті нашої ери слов’яни потужними потоками кинулися на землі, що тягнулися від Чорного до Балтійського моря. На північному напрямку вони дійшли до верхньої течії Волги і Белоозера, на південному – до Греції. У ході цього руху слов’яни розділилися на три гілки – східну, західну і південну.

Східні слов’яни заселили в VI-VIII століттях велику територію Східної Європи від озера Ільмень на півночі до Причорноморських степів на півдні і від Карпатських гір на заході до Волги на сході. Таким чином, вони зайняли більшу частину Східно-Європейської рівнини.

На цій території проживало 12 (за деякими джерелами, 15) східнослов’янських племінних союзів. Найбільш численними були поляни, що жили по берегах Дніпра, неподалік від гирла Десни, і ільменські словени, що жили на берегах озера Ільмень і річки Волхов. Назви східнослов’янських племен часто були пов’язані з місцевістю, де вони жили. Наприклад, поляни – «живуть в полях», древляни – «живуть в лісах», дреговичі – від слова «дрягва» – болото, трясовина, полочани – від назви річки Полота і т. Д.

Посилання на основну публікацію