Походження слов’ян

Спільний предок слов’ян – носій R1a1 в 2800 рр. до н.е. з’являється на території Руської рівнини. Територіальне поширення праслов’ян відбулося не пізніше III тис. До н.е. і відповідає бронзового віку, розквіту трипільської культури, а також початку будівництва Аркаїма.

Наукові дані

лінгвістичні дані
На думку лінгвіста С. А. Старостіна, слов’янські мови виділилися з єдиної групи балто-слов’янських мов (археологічна культура пізньої шнурової кераміки) близько III тис. До н.е. Лінгвістичний аналіз показав, що праслов’яни в I тис. До н.е. заселяли лісові землі помірного пояса з великою кількістю річок, озер, боліт в стороні від гір, степів і морів. Цікаві реконструкції існування риб: лосося і вугра, що свідчить про те, що праслов’яни жили в басейні річок впадають у Балтійське море.

Палеантропологічні дані

Деякі антропологи і генетики також як і лінгвісти походять слов’ян від археологічної культури бойових сокир і шнурової кераміки (і її пізньої регіональної гілки – фатьянівської 2500 мм. До н.е. – 1500 рр. До н.е.). На їхню думку, на території сучасної північно-західної Росії, в Верхньому Поволжі і в Білорусі зародилися ядро ​​слов’ян.

Археологічні дані

На думку археолога Д. А. Мачинського, власне слов’яни склалися в V-I ст. до н.е. в результаті змішування індоєвропейських народів (венедів) і доіндоєвропейских жителів Європи в межах території сучасної Білорусі.

Генетичні дані

Генетичні реконструкції показують, що частина носіїв R1a-Z280 з фатьянівської культури рушили на Балкани, далі в Малу Азію і після падіння Трої в кінці II тис. До н.е. під ім’ям енетів (венетов) з’явилися в Іллірії (західна частина Балканського півострова).

Давньослов’янські археологічні культури

Черняхівська культура

Після знищення Пшеворскої і Черняхівської культур територія не поповнювалася прийшлим населенням. На великому ареалі археологічних культур Східної Європи залишаються тільки хлібороби і скотарі. Матеріальна культура живуть тут народів спрощується, але її кількість і площа розповсюдження стрімко збільшується – проявляються риси саме слов’янського етносу (житло, орнамент). У цей період територія, де вони проживали, чи не поповнювалася сторонніми етносами, а збільшувалася тільки за рахунок приросту власного населення. Основним заняттям формує слов’янського етносу стає сільське господарство.

Посилання на основну публікацію