Повстання декабристів: причини, хід, підсумки

У 1825 році, в Росії стався переворот, який закінчився досить невдало для змовників.

Поштовхом для перевороту послужили ліберальні погляди передової молоді, яка була не згодна з політикою царя. До вітчизняної війни мало хто замислювався про те, які відносини склалися між простим народом, урядом і інтелігенцією. У Європі вже не було кріпосного права, а в Росії як і раніше зі страшною силою гнобили простий народ.

Молода прогресивна молодь жадала змін. Почали з’являтися таємні гуртки в яких обговорювали як змінити становище в країні. Незабаром утворився кістяк з лідерів. Поступово прийшли до висновку, що треба міняти правління на Русі, а для цього треба позбутися монарха.

Якраз в цей час склалася дуже неясна ситуація з передачею влади. Олександр Перший помер, а новий цар ще не приступив до своїх обов’язків. Скориставшись цією ситуацією, змовники підняли народ проти царя Миколи. На площі зібралося багато людей становище з кожною хвилиною ускладнювалося. Народ був налаштований досить агресивно. Але найстрашніше виявилося те, що самі лідери не могли знайти спільної мови між собою. Вже на площі довелося робити заміну керівника повстання, багато активістів з незрозумілих причин теж не з’явилися. Тому повстання залишилося можна сказати без керівників. До розлюченого натовпу, яка не могла аргументувати свої вчинки підійшли військові і жорстоко придушили бунт. Лідерів – декабристів тих, хто вцілів, потім на цій же площі стратили. Решту заслали в Сибір.

Основними причинами поразки повстання були не знання всіх тонкощів таких заходів, наївність, зрада. Так само зіграло свою роль слабка підготовка до такого серйозного заходу. Не дивлячись провал декабристів, їх повстання послужило хорошим уроків нащадкам, які врахували всі помилки декабристів.

Детальніше

Переможна хода російських військ до Парижа принесло не тільки славу російській зброї і імператору Олександру I, який отримав гучний титул «визволитель». Але мало місце ще одна обставина. Люди подивилися, як живуть в Європі без кріпосного права. У Франції відбулася революція. Там головним документом стала конституція. Ідеї ​​рівності і братства витали в повітрі. А в Росії панував свавілля поміщиків, і самого царя. Різниця була настільки разючою, що деякі військові почали розчаровуватися в самодержавство.

Вони стали подумувати про ліберальні зміни в Росії. Люди хотіли жити, як в Європі. Основна ідея була така – зміна існуючого, монархічного, будуючи на конституційний. Деякі взагалі замахувались на республіку. Військові створили таємні товариства – Північне і Південне. Раптово помирає Олександр I. Було вирішено скористатися плутаниною в передачі престолу. Вивести війська вранці 14 грудня 1825 року в Сенатську площу і зажадати від новоспеченого царя Миколи I, щоб він відрікся від престолу. А потім видав маніфест, потім скликати Всенародний собор. І на ньому вибрати нову форму правління. Це, звичайно, була утопія. Вони навіть планували взяти Петропавловську фортецю і Зимовий палац. І як крайній захід – арешт, і навіть вбивство, царської сім’ї.

Але як завжди, все пішло не за планом. Головний керівник перевороту князь Трубецькой на площу не з’явився. Війська, що залишилися без командира, розгубилися. Їм пропонували мирно розійтися, але хтось вистрілив в який говорив графа Милорадовича з пістолета. Це послужило сигналом до атаки на повстанців. Підійшли на площу війська, вірні царю, швидко придушили бунт. Була застосована артилерія. Площа вкрилася купою трупів. Вік декабристів був від 20 до 60 років.

Суд був швидким на винесення вироку. П’ятеро були повішені. Решта 124 заколотника були заслані в далеку холодну Східного Сибіру. Дев’яносто шість осіб засудили до каторги. На возах, по етапу, як кримінальників їх швидко везли до місця заслання, закутих у ручні і ножні кайдани. Серед них був віку ста й тринадцять чоловік дворянського звання, вісім мали титул князя, чотири барона, три генерали, одинадцять полковників і один дійсний статський радник. Колір і гордість російського суспільства. Це була «політична» смерть – втрата всіх цивільних прав, існування без права листування. Так жорстоко розправився цар з повстанцями. Тільки тридцять чотири, що залишилися в живих, повернулися із заслання хворими людьми похилого віку.

Декабристів розселили по території Східного Сибіру до Охотського моря на сході, Якутська на півночі, щоб не спілкувалися між собою. І постійно переводили з одного місця на інше.

Але жертви, принесені декабристами, не були даремними. Вони сколихнули Росію, змусили її жителів задуматися, створили першу революційну організацію. Це було перше політичне виступ в історії країни. Біда декабристів в тому, що вони поки ще були такі далекі від народу, недооцінили його силу і міць, ненависть до самодержавства. За словами В.І. Леніна: «Декабристи розбудили Герцена, і він почав революційну агітацію».

Декабристи залишили слід у розвитку Сибіру. На свої гроші вони відкривали школи, лікарні, займалися науковими дослідженнями. В знак подяки люди створили музеї декабристів. Найбільший знаходиться в Іркутську. У ньому до наших днів зберігся рояль, на якому грала Марія Миколаївна Волконська.

...
ПОДІЛИТИСЯ: