Повідомлення “Середньовічне село і його мешканці”

Звичайне село в середньовіччі було маленьким, в ньому було в районі 15 будинків. Населення залежало від положення, якщо місцевість була з родючою землею, то кількість дворів було великим і доходило до 50. У невигідних місцях рідко утворювалися село, а якщо і утворювалася, то було дуже мало, і населення в ньому вважалося не по дворах, а по кількості осіб котра проживає в ньому! Цікавий факт: щоб продати будинок в селі, необхідно було отримати дозвіл від всіх односельчан.

Будинки будувалися в основному з дерева, так як в дерев’яному будинку тепло довго зберігалося, а дах лагодили соломою або очеретом, лише дах у багатих людей була з черепиці.

Щоб визначити, велике село чи маленька, не треба вважати будинку, досить просто дізнатися чи є в ній церква. Церква зводилася тільки в великих селах. Розташовувалася вона зазвичай в центрі поселення і вважалася серцем села. Біля неї було джерело. Село оточували поля і луки, на яких працювали селяни.

І так ми розглянули, як влаштовані села в середньовіччі, тепер розберемося з наступним питанням. Звучить він так: чим займалися в дереві?

Селянин трудився щодня, він сам контролював свою роботу. Жителі сіл займалися скотарством, землеробством, полюванням, бортництвом, деякі займалися якимось ремеслом. Кожен робив те, від чого залежить його життя. Найчастіше в селах утворювалися колективні господарства, так було простіше працювати, так як кожен член виконував свою роботу. Колгосп міг будувати спільні споруди, наприклад, млин або ангар, необхідні всьому селу. Перед будівництвом відразу домовлялися, кому яка частина належить, припустимо, земля – ​​одному, млин – другого, ангар – третього.

Працювали не тільки дорослі, а й діти, вони продовжували справу батьків. До праці привчали з самого дитинства, даючи легку роботу, таку як випас худоби, збір ягід і грибів та багато іншого. І до 16 років дочка знала всі тонкощі роботи матері.
Ось таке село була в добу середньовіччя!

ПОДІЛИТИСЯ: