Повідомлення на тему “Ярослав Мудрий”

Правління Ярослава вплинули на розквіт в сфері політики Київської Русі. Син Володимира в 1037 році назавжди знищив орди половців, які з того часу перестали бути загрозою для руських земель.

Споруджений храм Софії в честь такої великої перемоги став одним з найвидатніших пам’яток архітектури того часу. До теперішнього часу на стінах цього собору залишився в цілості фрескове зображення сімейства Ярослава. Київ відразу ж стає центром християнського світу. Місто перетворилося з самого його початку, адже в’їзд в нього прикрашали Золоті ворота. Адам Бременський вважав Київ конкурентом Константинополя – найбільшого міста християнської Європи.

Для того, щоб показати, наскільки могутня Русь, Ярослав сам призначив митрополита Іларіона Берестова. Під час панування Ярослава особливих успіхів спіткало просвіта. Він, крім, Києва, організував в Новгороді училище, які готували святих отців. В силу своєї релігійності він будує храм святих Георгія та Ірини. З тих пір обителі і церкви виникали навіть в невеликих селах.

Також в цей час почалося літописання. У 1050 році з’являється перша літопис, написана великим князем Іларіоном «Слово про закон і благодать». Пізніше Ярослав видає церковний статут, де були розглянуті питання, пов’язані з сімейним правом. Значні результати в освіті були завдяки особистим якостям государя. Ярослав захоплювався читанням книг. Він зібрав переписувачів і перекладачів з грецької мови, і дав їм доручення зробити переклад видань, привезених з Візантії. Таким чином, Русь вивчала культуру античного світу в Візантії. При великому князі почали успішно розвиватися відносини з європейськими країнами. У самого Ярослава дружина була родом зі Швеції. Незабаром його син Всеволод поріднився з візантійським імператором, а дочки стали подружжям королів Франції, Угорщини, Норвегії. Ярослав продовжив проводити зовнішню політику. На західному березі Чудського озера було встановлено руське панування. У зв’язку цим побудований місто Юр’єв. Сам же государ неодноразово нападав на Литву, прагнучи зробити вихід своєї держави до Балтійського моря.

Найголовнішим успішним започаткуванням під час його правління була розробка зводу письмових законів під назвою «Руська Правда». До того ж часу Ярослава стали називати Мудрим. Дане видання містила статті цивільних і кримінальних законів. Тут можна було дізнатися, за який злочин призначене те чи інше покарання, прочитати про пристрій і звичаї руського суспільства. За тими законами призначався суд 12 виборних. Закони не передбачали важкі покарання. Обмеження були відзначені в помсти кровним родичам. У той час це було дуже сильно поширене.

Великий князь ще за життя передчував свою смерть і тому для того, щоб запобігти міжусобну боротьбу за трон своїх синів він рівноправно розподілив між ними спадок. Кожен син отримав по місту, однак в Києві він призначив князем старшого сина Ізяслава. На прохання батька вони повинні були утримувати в цілості Руську землю. Помер Ярослав Володимирович в 70 років. У народі за свою начитаність, освіченість і розум, його називали Мудрим. Він зміг показати, наскільки могутньо і міцно Київська держава і разом з тим єдність руського народу.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Микола Кузанський