Посилення ролі держави в економіці країн Європи

Перетворення Рузвельта стали найбільш успішним прикладом переходу від звичайного монополістичного ринку до регульованого державою. Раніше, в 1920-х рр., Таке регулювання здійснювалося і в Радянській Росії. Ця нова економічна політика (неп) в СРСР була незабаром згорнута, але вона багато чому навчила країни Заходу. У 1933 р по шляху державного регулювання пішли Німеччина та Італія, проте вони віддали перевагу тоталітарний шлях розвитку.
Демократичний варіант регулювання одночасно з Рузвельтом здійснювали соціал-демократи Швеції та Данії. У травні 1936 на виборах у Франції перемогла коаліція соціалістів, комуністів і радикалів, відома як Народний фронт. Після цього піднялася хвиля страйків – робітники вимагали не зволікати з реформами і стали захоплювати підприємства. Уряд Народного фронту на чолі з Леоном Блюмом домоглося підвищення зарплати, провело закони про надання робочим оплачуваних відпусток, про обов’язкове укладання колективних договорів між підприємцями та профспілками. Була реорганізована банківська система, регулювалися ціни на зерно, виділені кошти на проведення громадських робіт, встановлено державний контроль над залізницями.

Реформи Народного фронту зустріли запеклий опір з боку великого бізнесу. Капітали стали перекладатися за кордон. Під загрозою цього Блюм зупинив реформи і вже в 1937 р був змушений піти у відставку. Але введені Народним фронтом соціальні гарантії збереглися.
Британські соціалісти (лейбористи) двічі приходили до влади в 20-30-і рр., Але їм не вдалося подолати традиції своєї країни і серйозно змінити її соціально-економічну структуру. В умовах затяжної депресії до влади у Великобританії в другій половині 30-х рр. повернулися консерватори.
Демократичні перетворення, які забезпечували державне регулювання економіки, проходили також у деяких країнах Латинської Америки. Так, президент Мексики Ласаро Карденас в 1934-1940 рр. націоналізував нафтову промисловість та залізниці. Продовжуючи аграрну реформу, Карденас передав більшу частину поміщицьких земель селянам.
Реформи в країнах Заходу, спрямовані на регулювання ринкової економіки, в середині 1930-х рр. дозволили подолати Велику депресію.
Підведемо підсумки
Чи не регульоване суспільством і державою розвиток капіталізму призвело до найважчого економічній кризі XX в. – Великої депресії. Справитися з цією кризою можна було тільки шляхом значного посилення ролі держави в економіці. Політика такого регулювання у період президентства Рузвельта стала проводитися в США. Слідом за Америкою розвинені індустріальні держави поступово перейшли до державно-монополістичної системи економіки.

Посилання на основну публікацію