Політика Росії щодо козацтва

Відносно козацтва уряд проводив політику розшарування. Так, повинності українського заможного козацтва були указом 1735 зведені практично лише до військової служби, у той час як рядові козаки за своїм становищем виявилися прирівняні до селян.

Продовжилося обмеження самоврядування на Україні. Ще за Петра I була створена Малоросійська колегія, яка здійснювала управління Лівобережною Україною замість виборного гетьмана. У 1727 року вибір гетьмана був дозволений Петром II. Але Анна Іванівна в 1734 році знову передала управління Україною призначуваному нею новому органу влади – Правлінню гетьманського уряду. Вона ж зробила спробу замінити козачі полки і козачий лад драгунськими полками на чолі з російськими офіцерами, що викликало хвилювання серед козаків.

Посилання на основну публікацію