Політичний розвиток Греції в архаїчний період

Досягнутий греками технічний і економічний прогрес позначився на соціальних відносинах. Спартанцю Аристодему належить крилата фраза: «Гроші роблять людину». Дійсно, оболи і драхми різко прискорили процес майнового розшарування. По-перше, стали купуватися та продаватися самі гроші, т. е. виникло лихварство, а за ним і боргове рабство. Не мав грошей боржник здійснював з кредитором угоду самозаклада. По-друге, угоди купівлі-продажу поширювалися і на землю, яку заможні люди почали скуповувати у збіднілих співгромадян. По-третє, гроші починають виступати не тільки як еквівалент вартості, але і як мірило соціальної цінності людини: місце громадянина в суспільстві визначалося в залежності від його доходу. Знатність і родовитість не мали більше вирішального значення. Почався процес зубожіння і розорення рядових селян-общинників, багато які перетворювалися у рабів-боржників.

Що ж стосується розбагатіли в ремеслі і торгівлі городян, то вони були багаті, але політично безправні. Вся повнота влади знаходилася в руках давньої родової знаті, представники якої засідали в радах, творили суд і тлумачили закони. Соціальне протистояння викликало широке народний рух, що об’єднав під своїми гаслами як міську і сільську бідноту, так і заможних селян, купців і ремісників. Всі ці незнатні люди називалися в Стародавній Греції демосом. Найбідніша частина демосу висувала гасла переділу землі та відміни боргів. Багате, але безправне стан городян вимагав рівності всіх громадян перед законом і передачі влади демосу (демократія означає «влада демосу», від грец. demos і kratos — влада народу). Очолили демократичний рух вихідці зі збіднілих аристократичних сімей. Це були досить освічені і заповзятливі політичні діячі. Вони і стали ініціаторами проведення реформ. Одним з них був Солон, призначений на початку VI ст. до н. е. головою афінського поліса, переживавшего в цей час затяжна економічна й політична криза. Солон здійснив разове додавання боргів і пов’язаний з цим частковий перерозподіл землі — селянам були повернуті закладені за борги ділянки. Назавжди заборонялося боргове рабство для афінських громадян, а продані в рабство, були викуплені за громадський рахунок.

З часу Солона обсяг політичних прав став залежати не від знатності, а від розміру майна. Все населення Аттики законодавець розділив на чотири майнових розряду. Перших три мали доступ до державних посад. Фети, представники четвертого, найнижчого майнового розряду, зберегли лише право брати участь у народних зборах і в суді присяжних. Греки зарахували Солона до семи мудреців. У період гострої політичної боротьби в окремих містах відбулися перевороти, що закінчилися встановленням режиму одноосібної влади, або тираній (тиран означає «одноосібний володар»). На відміну від спадкової царської влади в країнах Близького Сходу грецькі тирани встановлювали владу силою і вершили справи по своєму свавіллю. Бажаючи розширити соціальну базу своєї влади, вони сприяли розвитку ремесла і торгівлі, образотворчого мистецтва і поезії. Корінф, Афіни, Самос і Мілет під владою тиранів стали процвітаючими полісами. Зрештою греки вигнали тиранів, а найбільш жорстоких з них стратили.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Розвал Югославії