Початок Великої Вітчизняної війни

Уряд Третього Рейху мало своєрідні плани на рахунок Радянського Союзу. Мета захоплення території СРСР була спровокована не тільки бажанням отримати матеріальну вигоду і поневолити слов’янську націю, а й взяти реванш за поразку у Першій Світовій війні.

План «Барбаросса»
План вторгнення Німеччини на територію Радянського Союзу отримав своє стратегічне назву операція «Барбаросса». Суть плану полягала в блискавичному захоплення Києва, Москви і Ленінграда і подальшим переміщенням німецької армії на лінію Астрахань Волга Архангельськ.

Розробка плану «Барбаросса» почалася відразу після підписання пакту Молотова-Ріббентропа про ненапад. Згідно з ним, остаточне захоплення території СРСР фашистськими військами мав відбутися протягом двох місяців. Підпорядкування Радянського Союзу означало б завершальний етап встановлення німецького світового панування.

Початок Великої Вітчизняної війни
22 червня 1941 німецькі збройні сили вторглися на територію Радянського Союзу. Чисельність німецької армії на момент захоплення становила більше 6 млн. чоловік, основну ставку фашисти робили на авіацію в перший день війни були бомбардувати великі міста і стратегічні об’єкти держави.

Завдяки оперативній готовності, Чорноморський і Балтійський флот зміг витримати удари німецької авіації. Протягом доби в повну бойову готовність були приведені піхота, артилерія і авіація СРСР. П’яти діб німецьким військам виявилося достатньо, щоб прорватися вглиб держави на 250 км і досягти берегів Західної Двіни.

9 липня фашистами була повністю захоплена територія Прибалтики, радянські війська були змушені відступати, відкриваючи противнику шлях до Москви. Виграти час на підготовку до захисту столиці, допомогло бій за Брест. Протягом місяця радянська армія героїчно обороняла місто від німецьких загарбників і здобула перемогу над ними.

Незважаючи на успіхи гітлерівської армії, у далекоглядних фашистських генералів почалися закрадатися перші сумніви про блискавичне виконання плану «Барбаросса». Війна на Східному театрі кардинально відрізнялася від війни на Заході.

Стратегія поведінки радянських військ була абсолютно незвичною для німців. Фашистів звикли бачити дезорганізованого противника, якого варто було просто «добити». У СРСР вони зустріли сильну армію, яка, не дивлячись на переваги німців, не збиралася здаватися.

Повернення репресій
Невдале для радянської держави початок війни породило нову хвилю вже призабутих сталінських репресій. Відповідальність за величезні матеріальні та людські втрати Главковерх поклав на генералів радянської армії.

Фактично всі керівники Західного фронту були заарештовані за звинуваченням у відсутності розпорядливості, боягузтва і бездіяльності. З часом репресіям були піддані і прості солдати, яких за дезертирство і злодійство засуджували до розстрілу.

Аспект можливого людського страху перед противником і важких побутових умов, владою не враховувався.

Посилання на основну публікацію