Початок Великої Вітчизняної війни – конспект

1. Який план був розроблений Німеччиною для війни з СРСР? Охарактеризуйте його.

22 червня 1941 почалася Велика Вітчизняна війна. Ще в грудні 1940 Гітлер підписав план війни з СРСР. Він мав кодову назву план «Барбаросса». Передбачав розгром СРСР у ході «бліцкригу» – блискавичної війни. Це повинна була бути нетривала компанія, що дозволила до настання зими вийти до річки Волга.

2. Проаналізуйте співвідношення сил СРСР і Німеччини на 22 червня 1941 р Чому для Червоної Армії війна почалася тяжкими ураженнями?

Співвідношення сил вермахту і Червоної Армії розрізнялося значно. Німецькі війська і війська союзників мала чисельну перевагу фактично в 2 рази, над армією СРСР. А СРСР, у свою чергу, мав більшу кількість літаків і танків (14, 2 тис. Штук – СРСР і 4, 3 тис. Штук Німеччина та її союзники). Для Червоної Армії, незважаючи на деякі переваги, війна почалася тяжкими ураженнями. Уже в перші місяці війни армія позбулася близько половини танків і літаків, значної частини особового складу. Причини невдач: на момент початку ВВВ у руках Німеччини ресурси майже всієї Західної Європи; німецькі війська володіли великим досвідом ведення військових дій; раптовість нападу Німеччини; командний склад Червоної Армії ослаблений репресіями; невдале розташування радянських військ; хороша поінформованість німців про розміщення озброєнь, підрозділів армії і ліній зв’язку на території Білорусі; небоеспособность значної кількості військової техніки, яку відправляли на доопрацювання, і знищення німцями багатьох полігонів з радянською технікою на території Білорусі в перші дні війни.

3. Які надзвичайні органи були створені в СРСР для надання відсічі загарбникам? Охарактеризуйте діяльність політичного і військового керівництва СРСР на початковому етапі Великої Вітчизняної війни.

Був створений Державний Комітет Оборони (ДКО), який очолив І. Сталін. Створено Раду з евакуації та Ставка Головного Командування, яка незабаром була перетворена в Ставку Верховного Головнокомандування. Ставку очолив Сталін, який 8 серпня став Верховним Головнокомандувачем. Політичне і військове керівництво провели величезну роботу з мобілізації армії і народу на боротьбу із загарбниками, з евакуації ключових підприємств і ресурсів з територій, яким загрожувала окупація. Привели в порядок командування арміями. Величезну роль зіграло виступ Сталіна по радіо 3 липня 1941

4. Охарактеризуйте битву під Москвою. Яке було її значення для подальшого ходу Другої світової війни? Які фактори сприяли зриву плану «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР?

Битва під Москвою 30 вересня 1941 – 20 квітня 1942 рр. Гітлер надавав величезне значення цій битві та захопленню Москви. Він пов’язував перемогу в цій битві з закінченням війни. План захоплення Москви і московського промислового району носив кодову назву «Тайфун». Велику роль в організації оборони зіграв Г.К. Жуков, командувач Західним фронтом. Відчутний внесок внесла і ідеологічна пропаганда. 7 листопада 1941 в Москві на Червоній площі пройшов парад військ Червоної Армії, з параду вони йшли прямо в бій. Про значимість Московської битви свідчать неймовірні зусилля народу, численні подвиги. Льотчик В.В. Талалихин здійснив перший нічний повітряний таран, 18-річна комсомолка Зоя Космодем’янська витримала всі тортури, але не видала своїх товаришів. Знамениті слова політрука В.Г. Клочкова-Дієва: «Велика Росія, а відступати нікуди, позаду Москва. У січні 1942 року війська Червоної Армії розгорнули загальний наступ, в ході якого, фашисти втратили близько 50 дивізій, були відкинуті на 100 – 250 км. Перемога в битві під Москвою – перша поразка фашистських військ у Другій світовій війні. Стратегія «бліцкригу» зазнала краху, зруйнований міф про непереможність німецької армії. Німеччина не готова до ведення затяжної війни.

Спільним інтересом була боротьба проти фашизму і прагнення убезпечити свої території. Суперечності між країнами були, наприклад, західні країни укладали домовленості з СРСР, хоча пам’ятали про його союзі з Гітлером і раніше бажали ліквідувати загрозу комунізму в Європі. Але на той момент фашизм був небезпечніший.

6. У результаті якої події США вступили у війну? Що передбачав прийнятий конгресом США закон про ленд-ліз?

7 грудня 1941 Японія напала на американську військово-морську базу Перл-Харбор. Флот США зазнав величезних втрат. У відповідь США оголосили війну Японії. А Німеччина та Італія оголосили війну США. Закон про ленд-ліз був прийнятий конгресом США в березні 1941 р він передбачав надання в борг чи оренду військової техніки, зброї, амуніції, стратегічної сировини і продовольства тим державам, які вели війну з фашизмом.

Пропонуємо обговорити. Стор. 165. … А як ви вважаєте, хто винен у розв’язанні Другої світової війни?

За розв’язання Другої світової війни несуть відповідальності не тільки Гітлер і Сталін, але західноєвропейські країни, в першу чергу, Франція і Великобританія. Вони своєю бездіяльністю і небажанням об’єднатися, потуранням загарбницьким інтересам Гітлера, також спровокували війну. Не бажаючи укласти договір про створення системи колективної безпеки в Європі з СРСР, підштовхнули останнього до укладення договору з Німеччиною. На момент початку війни, коли Гітлер напав на Польщу, якби вони, згідно з договором, надали їй допомогу, можливо було б зупинити війну. Також, не слід забувати і причину агресії Німеччини, які в чому беруть витоки в Версальсько-Вашингтонської системи.

Відповіді на питання до історичних документів.

Стор. 167. Чому Великобританія виступила на підтримку СРСР після нападу на нього Німеччини? Як це виступ характеризує прем’єр-міністра Великобританії У. Черчілля?

Тому, що головне завдання – боротися з фашизмом. Фашистська агресія торкнулася і Радянський Союз. Він також несе втрати як країни Західної Європи. Цей виступ характеризує У. Черчілля як гнучкого і далекоглядного політика. Він не заперечує негативного ставлення до строю СРСР, але визнає необхідність об’єднатися і вирішити загальну проблему, забувши про чвари.

Стор. 168. Як І. В. Сталін визначив характер і цілі Радянського Союзу у війні проти нацистської Німеччини? Кого він бачив союзниками СРСР у боротьбі проти фашизму?

Сталін визначив ВВВ як всенародну війну. Мета її – ліквідація небезпеки з боку фашистів, допомогу всім народам Європи, які потрапили під гніт фашизму. Союзниками він бачив народи Європи і Америки, навіть німецький народ, який сам був поневолений Гітлером.

Посилання на основну публікацію