✅Писемність у країнах Стародавнього Сходу

Кожна з цивілізацій Стародавнього Сходу створила свою систему письма. Це було необхідно у зв’язку з безпосередніми повсякденними потребами. Одночасно це був дуже важливий крок у створенні системи зберігання інформації й передачі накопиченого попередніми поколіннями досвіду. Без цього неможливий подальший розвиток цивілізацій.

Все спочатку винайдені системи листа були ієрогліфічними. Ієрогліфами користувалися єгиптяни. Винайдена шумерами клинопис використовувалася практично всіма народами Месопотамії та Близького Сходу.

Порівняно мало змінилася за 4 тис. років китайська ієрогліфічне письмо. Ясно, що перші письмові знаки виникали з малюнків або, точніше, рисуночного листи, повідомлення якого полягало у композиції малюнка. Поступово ієрогліфи стали приймати все більш спрощену і стилізовану форму, розраховану на лист.

Спочатку кожен ієрогліф означав одне слово. Потім ієрогліфи стали позначати окремі склади. Але навіть складовий ієрогліфічне письмо залишалося досить складним. Це можна добре проілюструвати на прикладі сучасного китайського складового ієрогліфічного письма.

Зараз у Китаї можуть вживати до 80 тис. ієрогліфів, хоча практично використовуються не більше 10 тис. Для читання достатньо знати 3 тис. ієрогліфів, а знання лише 500 ієрогліфів означає фактичну неграмотність.

Особливо важливі написи державного значення робили на камені або металі, що забезпечувало довговічність. У звичайних випадках єгиптяни використовували для письма папірус, в Месопотамії це були глиняні пластини. У Китаї довгий час писали на дерев’яних та бамбукових довгих платівках, шовку, поки у 105 році не був винайдений папір.

Перехід до алфавітної системи письма, де кожен знак відповідав звуку, був здійснений у Фінікії у 2-му тис. до н. е. Алфавіт складався приблизно з 40 знаків. Це розширило можливості листа. Саме фінікійське письмо було взято греками за основу при створенні свого алфавіту, який, своєю чергою, надав величезний вплив на всі системи європейського письма.

У багатьох країнах давнину були відкриті спеціальні школи з навчання письма, які готували писців-професіоналів.

Посилання на основну публікацію