Передумови і початок Нідерландської буржуазної революції

Ранній розвиток капіталізму, гніт феодальної Іспанії зробили Нідерланди осередком першої європейської буржуазної революції.

У першій половині XVI ст. Нідерланди перебували у складі Габсбурзької монархії Карла V, а після його зречення увійшли у володіння Філіппа II. Економіка країни служила підтримкою іспанської корони, а її територія — плацдармом для воєн Іспанії проти Франції і німецьких князів.

Вигідне положення Нідерландів на торгових шляхах, відсутність кріпосного права сприяли розвитку торгівлі, мануфактурного виробництва, товарно-грошових відносин. Відбувалися глибокі соціальні зміни. З багатих городян — купців, лихварів, почасти цехових майстрів — формувалась буржуазія. Приспосабливалось до нових умов дворянство, яка стала на шлях підприємницької діяльності. Склалася невелика, але економічно сильна прошарок фермерів, які наймали батраків.

Разорявшиеся ремісники, які втратили землю селяни перетворювалися на найманих робітників.
У Нідерландах через непомірно високих податків, викликаних руйнівними війнами Іспанії з Францією, зневагою економічних інтересів місцевого населення, стала назрівати загальне невдоволення. Гніт іспанських феодалів гальмував розвиток капіталістичного виробництва, заважав буржуазії багатіти. Провінції і міста, які зберегли свої вольності, ревниво їх оберігали від свавілля іспанської адміністрації і на цьому ґрунті часто виникали конфлікти. Арешти і публічні страти прихильників Реформації викликали протести з боку всіх соціальних верств. Оголошення іспанського уряду про державне банкрутство призвело до величезних збитків нідерландських фінансистів. Ускладнилася торгівля з Англією через загострення іспано – англійських відносин, що викликало скорочення експорту англійської вовни і залишило без роботи тисячі людей. Нідерландським купцям заборонявся доступ в іспанські колонії.

У цих умовах виникла дворянська опозиція, яка об’єднувала збіднілі верстви, розраховували поправити своє фінансове становище за рахунок конфіскації земель і майна католицької церкви, опори іспанської монархії. Дворяни приступили до створення свого союзу для організації опору й формування армії. Невдоволення панувало серед буржуазії, економічні інтереси якої утискалися. Серед населення широко поширювалися антикатолицькі віровчення, особливо кальвіністського напрямку. Спалахували голодні бунти низів.

У серпні 1566 р. озброєні люди стихійно, а місцями підбурювані кальвіністами почали погром церков, знищення ікон, статуй святих та інших предметів католицького культу. Іконоборське рух стало початком Нідерландської революції. Повсталі знищували церковні поземельні грамоти, розганяли священиків. Успіх повстання міг бути закріплений в умовах згуртування антиіспанських сил, проте розмах руху налякав не тільки уряд, але й заможні шари. Між ними було досягнуто угода про пом’якшення інквізиції, вирішенні проповідей кальвіністів. Дворяни оголосили про розпуск свого союзу. Рух, позбавлене керівництва, до весни 1567 р. було придушене. Завершився початковий етап революції.

Для утихомирення Нідерландів сюди з Іспанії були спрямовані добірні війська на чолі з герцогом Альбою. Іспанські солдати розмістилися у всіх пунктах. Для боротьби з незадоволеними Альба створив «Рада у справах про заколоти», який суворо розправлявся з місцевим населенням. Тисячі людей, серед яких були багаті купці і знатні дворяни, були страчені. Майно страчених конфісковувалися і надходила в королівську скарбницю. Вводилися нові податки. Багато жителів змушені були покинути країну, рятуючись втечею в Англію. Всього в період режиму Альби було піддано репресіям понад 11 тис. осіб. Терор іспанських властей викликав потужний рух опору.

У лісах провінцій Фландрії і Ено розгорнувся партизанський рух. Збройні загони, прозвані «лісовими гезами», нападали на невеликі групи іспанських солдатів, вбивали священиків – шпигунів і інших посібників чужинців. У прибережних районах Голландії і Зеландії розгорнули боротьбу «морські гези». Вони нападали на іспанські судна, здійснювали нальоти на прибережні гарнізони і портові міста.

У 1571 р. Альба ввів податок-алькабалу, призвів до кризи економіки. Закривалися мануфактури, крамниці, банки розорялися. В країні знову загострилося становище, чим вміло скористалися «морські гези».

Loading..

ПОДІЛИТИСЯ: