Останній виток «холодної війни»

Процес розрядки, незважаючи на широке охоплення різних сфер міжнародного життя, все ж мав обмежений характер. Домовленості у військовій сфері лише стримували подальше зростання озброєнь, не зачіпаючи вже створених арсеналів зброї. Територією розрядки була переважно Європа, в інших же регіонах планети тривало гостре суперництво наддержав. Продовжувалося і ідеологічне суперництво двох суспільно-політичних систем.
Розрядка не набула незворотного характеру, в кінці 1970-х рр. почався новий етап «холодної війни». Відносини між Радянським Союзом і Сполученими Штатами знову загострилися в період «евроракетного» кризи 1979-1983 рр. Розмістивши ракети середньої дальності в західних областях країни і в ряді східноєвропейських держав, керівництво СРСР виявилося не в змозі запобігти відповідні заходи з боку США. Під час цієї кризи на зовнішньополітичному становищі СРСР вперше виразно позначилася неефективність радянської економіки. Колишні обсяги витрат на створення нових, високотехнологічних видів озброєнь стали неможливими.
Ще однією «больовою точкою» у міжнародних відносинах з’явилися події в Афганістані. Прагнучи одержати верх у громадянській війні, прорадянський афганський уряд звернулося за допомогою до СРСР. Після довгих коливань члени Політбюро ЦК КПРС санкціонували вступ військ на територію південного сусіда. Тим самим СРСР прагнув зберегти при владі дружній режим і розширити свій вплив в Азіатському регіоні. У грудні 1979 Радянська Армія вперше з часу закінчення Другої світової війни вступила в широкомасштабні бойові дії.

Події в Афганістані відразу ж опинилися в центрі уваги всього світу. Сполученим Штатам вдалося організувати широку міжнародну кампанію із засудження дій СРСР. Надзвичайна сесія Генеральної асамблеї ООН засудила порушення Радянським Союзом суверенітету однієї з держав «третього світу». США стали направляти військову допомогу афганським партизанам (моджахедам), на території дружньої Сполученим Штатам Пакистану знаходилися військові бази повстанців.
У ході Афганської війни радянські солдати зіткнулися з тими ж проблемами, що й американці в Кореї і у В’єтнамі, – незнанням місцевості і національних традицій, ненадійністю союзників і неможливістю застосувати зброю масового ураження з метою досягнення перемоги у війні. При цьому «афганський» синдром, подібний «в’єтнамському» в США, вразив радянське суспільство в умовах економічних труднощів 80-х рр. і тому мав значно важчі наслідки.

...
ПОДІЛИТИСЯ: