Окупаційна зона армій «Південь»

У військовій зоні окупації групи армій «Південь» адміністрація була військова. Населення годували мало, середні школи були закриті уквітні 1942 року. Комендант польовий комендатури м. Охтирка (Сумська область) доносив до Берліна 19 травня 1942, що наказ «сприйнятий з подивом» українцями, які «відрізняються спрагою до освіти», а тому не довіряють владі.
В окремих містах півдня Росії в зоні військової адміністрації (в Ставропольському краї) в той же період були відкриті гімназії. На Кубані ж з’явилися лише початкові школи з платним навчанням, яке велося на приватних квартирах.
Армія потребувала медиках, військові лікарі допомагали і населенню. Євреїв-лікарів знищували, але армія гальмувала це рішення, скільки могла: не з гуманізму, а щоб забезпечити себе лікарями. 18 грудня 1941 начальник тилового району групи армій «Південь» розпорядився забезпечити обмін євреїв-лікарів на містяться в таборі військовополонених медиків-неєвреїв. Доля євреїв зрозуміла. Але не євреїв лікарів не вистачало. Вже навесні 1942 року в районах, «повністю очищених від євреїв», катастрофічно не вистачало хірургів, зубних лікарів та інших фахівців.
В цілому ж все залежало від волі даного армійського начальника. І Локотська республіка адже організована військовими.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Західне Чжоу