Німецька література в 19 столітті

Революційна епоха кінця XVIII – початку XIX ст. породила небувалий духовний підйом в Німеччині. Ця епоха стала часом розквіту німецької поезії (німецької літератури), яка відрізнялася не тільки високими художніми достоїнствами, але і філософською глибиною. Найбільшими німецькими поетами того періоду стали Ф. Шиллер, Йоганн Вольфганг Гете і Г. Гейне. Вершиною всієї німецької поезії визнана філософська трагедія Гете «Фауст», в якій поет переосмислив образ героя народної німецької легенди, яка народилася в період Реформації. Суть трагедії відбилася в словах: «Лише той гідний життя і свободи, хто кожен день іде за них на бій!».

Багату і різноманітну літературу породив німецький романтизм, що збудив інтерес до народної творчості і минулого своєї країни. Після романтичної епохи німецька література надовго втратила свій високий рівень. Лише на початку XX ст. брати Г. і Т. Манн повернули їй світове значення. Генріх Манн став основоположником реалістичного соціального роману в Німеччині. Опублікований в 1914 р роман «Вірнопідданий» відкрив тритомний цикл «Імперія», в якому підбивалися підсумки розвитку німецького суспільства в епоху Вільгельма II.

...
ПОДІЛИТИСЯ: