Нільс Бор

Навіть за радянських часів датський вчений Нільс Бор завжди мав хороші відгуки в пресі. Радянські вчені із задоволенням згадували про свою співпрацю з ним. Звідки така виняткова люб’язність?
Батьки Нільса були бідними данськими селянами. Батько був професором фізіології Копенгагенського університету і двічі номінувався на Нобелівську премію. Мати була із заможної банкірської єврейської сім’ї. Нільс Хенрік Давид Бор народився в 1885 р в Копенгагені. Хлопчик ріс в обстановці, де цінувалися освіта, наука, але він захоплювався і футболом.
Студентське дослідження Бора в Копенгагенському університеті було відзначено в 1906 р золотою медаллю Датського королівського товариства. У 1910 р Нільс Бор став магістром, а в 1911 р захистив докторську дисертацію з класичної електронної теорії металів. Докторська в двадцять шість років – зовсім непогано. І молодий вчений отримав гроші на відрядження до Англії. У Манчестері він працював з відомим хіміком Георгом Хевеши і з не менш відомим Ернестом Резерфордом.
По поверненню в Данію Нільс одружився, став викладати в Копенгагенському університеті і працював над квантовою теорією атома. У 1913 р з’явилася велика революційна стаття «Про будову атомів і молекул», яка стимулювала бурхливий розвиток квантових уявлень. У науковій роботі не все клеїлося, але Бор був затятим людиною.
Зусиллями Бора в Копенгагені в 1921 р було відкрито Інститут теоретичної фізики. А вже в наступному році йому була присуджена Нобелівська премія з фізики «за заслуги у вивченні будови атома».
1920-і рр. були дуже важливими в історії розвитку світової фізики. У 1925-1927 рр. Вернер Гейзенберг, Ервін Шредінгер, Макс Борн, Поль Дірак сформулювали основні ідеї квантової механіки. У 1927 р Нільс Борн розробив концепцію додатковості, в основі якої лежала ідея корпускулярно-хвильового дуалізму. Виникла Копенгагенська інтерпретація квантової механіки. У наступні півтора десятка років весь науковий світ стежив за дискусією між Ейнштейном і Бором, які тим не менш ставилися один до одного з величезною повагою.
У 1930-х рр. Бор займався ядерною тематикою, зробив значний внесок у теорію будови ядра і ядерних реакцій. Бор створив міжнародну школу фізиків і багато що зробив для встановлення співпраці між вченими різних країн. Багато фізиків вважали себе належними до наукової школи Нільса Бора.
В умовах фашистської гегемонії та окупації Данії Бор допомагав вченим-біженцям. Від фактичного пропозиції співпраці керівника нацистського атомного проекту Гейзенберга Нільс Бор зумів ухилитися, а восени 1943 його з сином Оге люди з Опору переправили до Швеції. Потім у бомбовому відсіку бомбардувальника він був переправлений до Лондона, де включився в роботи зі створення атомної бомби. Викидати Бора з бомбардувальника за принципом «так не діставайся ж ти нікому» не довелося. Бор усвідомлював небезпеку атомної загрози і звертався з листами до президента Рузвельту і прем’єр-міністру Черчиллю. До нього не тільки не прислухалися, але й стали підозрювати в шпигунстві на користь СРСР, враховуючи контакти з П. Л. Капицею.
В останні роки життя Бор займався громадською діяльністю, виступав з лекціями і статтями на філософські теми. Нільс Бор був членом більш ніж 20 академій світу. У 1924 р його обрали членом-кореспондентом, а в 1929 р іноземним почесним членом АН СРСР. Російські вчені, що стали радянськими, добре розбиралися в тому, хто чого вартий на міжнародній арені. Нільс Бор мав багато нагород і відзнак, став одним з найвидатніших датчан за всю історію країни.
Помер Нільс Бор в 1962 р У Нільса і Маргарет Бор було шестеро дітей. Старший син загинув, а Оге Бор став видатним ученим, лауреатом Нобелівської премії з фізики (1975).

Посилання на основну публікацію