Нашестя угорців

В кінці IX століття на Західну Європу обрушилися нові завойовники. Це були прийшли зі сходу кочові племена угорців. Під оглушливі войовничі крики, гул барабанів і бубнів угорці стрімко нападали на ворога, обсипаючи його градом стріл.
Кочівники влаштовували набіги на Італію та Францію, але особливо страждала від них Німеччина. У X столітті німецькому королю Генріху птахолови [2] вдалося укласти з угорцями перемир’я. Скориставшись перепочинком, він вибудував уздовж кордонів фортеці, організував боєздатне військо. Після закінчення перемир’я німецька армія завдала угорцям першої поразки. Боротьбу з кочівниками продовжив син Генріха Птахолова Оттон I. У 955 році на річці Лех в Південній Німеччині його військо зуміло наголову розгромити угорців. Після цього вони перестали здійснювати грабіжницькі набіги і перейшли до осілого способу життя, розселившись в області Паннонія.

Правитель угорців Іштван (Стефан) (1000-1038) з роду Арпадів хрестився в кінці X століття і розповсюдив християнство серед своїх підданих. Взимку 1000 Іштван був урочисто коронований королівським вінцем, спеціально надісланим для цього випадку римським папою. Після смерті перший угорський король був оголошений святим. У Європі виникло ще одне християнське держава – Угорське королівство.
Підведемо підсумки
На відміну від Великого переселення народів, що знищила античний світ, нова хвиля завоювань не призвела до загибелі західноєвропейських держав. Припинивши свої набіги, нормани й угорці в X-XI століттях осіли на землях Європи і утворили нові християнські держави.

Посилання на основну публікацію