Накопичення наукових знань Русі

Велике місце в духовному житті Русі продовжує займати церковна перекладна література. Але увага перекладачів все більше стали залучати твори, що містили уявлення про Всесвіт, відомості з географії, ботаніки, зоології, медицині, всесвітньої історії. Релігійне пояснення того, що відбувається в природі, не сприяло, звичайно, розвитку наукових знань. Але точний опис таких природних явищ, як затемнення, комети, бурі, грози, землетруси, повені, сприяло накопиченню фактичного матеріалу і елементів наукових знань, необхідних для майбутнього розвитку науки. Відомості з математики, механіки, астрономії, хімії, агрономії та географії використовувалися в землеробстві, ремісничому виробництві, архітектурі, живописі. За рівнем цих знань та їх застосування на практиці Русь стояла в одному ряду з іншими країнами середньовічної Європи.

Значно збагатилися географічні знання російських людей. Цьому сприяли і торговельні зв’язки, і військові походи, і подорожі. Освічена людина на Русі мав уявлення не тільки про Європу, а й про Китай, Індію, Близькому Сході та Єгипті. Російські прочани відвідували Царгород і Єрусалим.
Подумайте, представники яких професій найчастіше виїжджали за кордон, які держави вони відвідували.
На Русі з’явилися свої врачеватели – лечьци (лікарі). Самим знаменитим лікарем був чернець Києво-Печерського монастиря Агапіт.

Посилання на основну публікацію