✅Найдавніші цивілізації світу

Найдавніші цивілізації світу виникли на території Стародавнього Сходу. Цьому, перш за все, сприяв субтропічний клімат, коли після спекотного і сухого літа наступала м’яка, тепла зима.

Басейни великих річок – Нілу, Євфрату, Тигру, Інду, Гангу в достатку забезпечували оселилися тут людей родючими долинами, і одночасно, відгороджували від ворожого світу піщаними пустелями, кам’янистими передгір’ями і, найчастіше, непрохідними і неприступними гірськими масивами.

Родюча земля дозволяла успішно займатися землеробством. Багатий урожай забезпечувався за рахунок природного і штучного зрошення.

Найчастіше система іригації і меліорації древніх цивілізацій, відтворена більш пізніми поколіннями, як і раніше залишається оригінальним технічним спорудженням.

Всі стародавні світові цивілізації переживали періоди формування, найвищого розквіту і занепаду незалежно від свого місця розташування і народонаселення. Основною ознакою високорозвиненої цивілізації є наявність державності, писемності, самобутньої культури, технічні та наукові досягнення.

Давнім світовим цивілізаціям людство зобов’язане появі міст з величними, майстерними палацами і храмами. Їх поява стала відправною точкою виникнення безліч напрямків в мистецтві. Майстри стародавності, найчастіше безвісні, залишили наступним поколінням чудові пам’ятники:

  • архітектури;
  • скульптури;
  • живопису;
  • поезії та прози.

В основі всіх світових релігій використані міфи, легенди, обряди і образи, які запозичені з релігій давно зниклих цивілізацій. Найдавнішою світовою цивілізацією прийнято вважати цивілізацію Шумерів. Вона виникла в Месопотамії, в Межиріччі і існувала вже в 4500 році до н.е., маючи ознаки високорозвиненої цивілізації.

Численні глиняні таблички, знайдені в 17 столітті на території Межиріччя і частково розшифровані, підтверджують, що стародавні шумери мали великі пізнання в самих різних сферах. Лікування, хірургія, астрономія, хімія, сільське господарство і математика – неможливо перерахувати області знання стародавніх шумерів.

Крім науки і техніки вони вміли цінувати прекрасне і залишили безліч притчею, прислів’їв, любовної поезії і творів самої різної тематики на глиняних табличках.

Цивілізація Стародавнього Єгипту, що існувала пізніше шумерської, також відноситься до річкових цивілізацій. Вона утворилася в 3000 р до н.е. на вузькій смузі долини могутньої і протяжної річки Ніл на північному сході Африканського континенту.

Стародавні єгиптяни створили власну мову, писемність, держава з чіткими управлінськими структурами. Глибока релігійність лежала в основі давньоєгипетської культури і мистецтва та послужила прообразом для створення основних світових релігій сучасності.

Індська або Харапська цивілізація зародилася в долині річки Інд в другій половині 3 тисячоліття до н.е. – одна з найдавніших землеробських цивілізацій Землі.

Основними джерелами про різні періоди існування цієї цивілізації є Веди, що збереглися джерела писемності, які входять до золотого фонду світової цивілізації. Завдяки їм, ми маємо уявлення, яку величезну роль грала релігія в суспільному житті древніх індусів, знайомимося з правовим устроєм держави, дізнаємося про досягнення лікування, незбагненно великих знаннях астрономії.

Духовне життя, не дивлячись на уявну простоту і навіть архаїчність, як і раніше, після десятка тисячоліть після занепаду цієї цивілізації, привертає увагу сучасної людини і змушує дотримуватися вчення, яке з’явилося в глибині минулих тисячоліть.

Посилання на основну публікацію