Монгольська Імперія (середні віки)

 Монгольська імперія — ханське держава, засноване в Монголії, але швидко завоювало величезну територію від Тихого океану до Чорного і Середземного морів. Включала територію сучасної Монголії (Зовнішня Монголія), північних районів Китаю (автономний район Внутрішня Монголія, провінції Ганьсу і Шеньсі), Центральної і Середньої Азії, Закавказзя, Ірану, Афганістану, південної та східної частин Європейської Росії, здебільшого Туреччини та Кореї, деякі території в Центральній Європі та ін. Проіснувала 150 років.

 

1206-1227 Правління засновника Монгольської імперії Чингісхана. Організатор завойовницьких походів проти народів Азії, Центральної і Східної Європи. Ці походи супроводжувалися спустошенням, загибеллю цілих народів і призвели до встановлення монголо-татарського іга у завойованих країнах.

 

1211-1217 Монголи на чолі з Чингісханом захопили значну частину держави Цзінь (Китай).

 

1219— 1221 Монгольські війська вторглися в Середню Азію і послідовно захопили міста-фортеці Отрар, Ходжент, Ургенч, Бухара, Самарканд і Хорезм. 1220-1222 Навала монголів на Північний Кавказ.

 

1225-1239 Завоювання монголо-татарами Закавказзя.

 

1229-1241 Правління монгольського великого хана Уґедея. При ньому завершилося завоювання монголами Північного Китаю, Вірменії, Грузії та Азербайджану, зроблені походи Батия в Східну Європу, завоювання Давньоруської держави.

 

1231-1234 Завершення завоювання монголами держави Цзінь (Китай).

 

1236 Монгольський хан Батий завоював Середнє Поволжя і Половецьку степ.

 

1241 — 1242 Монголо-татари вторглися на територію низки держав Центральної Європи (Польща, Чехія, Угорщина, Далмація, Валахія. Трансільванія). Зустрівши наполегливий опір, війська Батия, ослаблені походами на Русь, були змушені відступити навесні 1242.

 

1243 Монгольський хан Батий створив Золоту Орду —феодальна держава, що простягалася від Іртиша до Дунаю з першою столицею Сарай-Бату в пониззі Волги.

 

1258 Монголи частково захопили Корею, оволоділи столицею Сельджукського емірату — Багдадом.

 

1260 Просування монголів на захід зупинено військами держави мамлюків (Сирія і Єгипет).

 

1260-1294 Правління монгольського великого хана Хубілая. В 1279 завершив завоювання Китаю. Зробив невдалі завойовницькі походи проти Японії, В’єтнаму, М’янми, Яви.

 

1271-1368 Правління імператорської династії Юань в Монголії і (з 1280) в Китаї. Заснована монгольським ханом Хубилаем. Лягла в результаті повстання «Червоних військ» (1351-1368).

 

1313-1342 Правління хана Узбека в Золотій Орді. Тимчасово зміцнив ханську владу. Ввів іслам як державну релігію. Проводив політику нацьковування руських князів один на одного, в 1327 придушив повстання в Твері.

 

1370— 1405 Правління Тимура (Тамерлана), еміра Мавераннахра (межиріччі Амудар’ї і Сирдар’ї). Управляв від імені нащадків Чингісхана. Створив держава зі столицею в Самарканді. Розгромив Золоту Орду. Об’єднання Середньої Азії навколо Самарканда поєднував з грабіжницькими походами, отличавшимися нещадною жорстокістю по відношенню до місцевого населення. До кінця правління Тимура його держава включала Мавераннахр, Хорезм, Хоросан, Закавказзя, Іран, Пенджаб і являло собою сукупність феодальних володінь, штучно об’єднаних за допомогою сильної військової влади.

 

1388 Тимур остаточно заволодів Хорезмом, зруйнувавши його столицю Ургенч.

 

1398 Тимур вторгся в Індію і захопив Делі.

 

1402 В битві при Анкарі війська Тимура розгромили армію турецького султана Баязида I Блискавичного і полонили його самого.

 

1427 Утворення Кримського ханства (виділилося із Золотої Орди), з 1475— васал Туреччини.

 

1636 Маньчжурські правителі завоювали Внутрішню Монголію.

 

Кон. XVII ст. Маньчжурська династія Цин захопила територію Зовнішньої Монголії і включила її до складу Китаю.

Посилання на основну публікацію