Міжусобні війни на Русі

Княжа міжусобиця – боротьба руських князів між собою за владу і території.

Основний період міжусобиць припав на 10-11-й ст. Основними причинами ворожнечі між князями стали:

  • невдоволення в розподілі територій;
  • боротьба за одноосібну владу в Києві;
  • боротьба за право не залежати від волі Києва.

Всього можна нарахувати три великі феодальні міжусобиці в цей період:

  • перша міжусобиця (10-й в.) – ворожнеча між синами Святослава;
  • друга міжусобиця (початок 11-го ст.) – ворожнеча між синами Володимира;
  • третя міжусобиця (кінець 11-го ст.) – ворожнеча між синами Ярослава.

На Русі не існувало централізованої влади, єдиної держави і традиції передавати престол старшому з синів, тому великі князі, залишаючи за традицією безліч спадкоємців, прирікали їх на нескінченну ворожнечу між собою. Хоча спадкоємці отримували владу в одному з великих міст, всі вони прагнули стати київськими князями і мати можливість підпорядкувати собі братів.

Перша міжусобиця на Русі

Перша сімейна міжусобиця вибухнула після смерті Святослава, який залишив трьох синів. Ярополк отримав владу в Києві, Олег – на території древлян, а Володимир – у Новгороді. Перший час після смерті батька брати жили мирно, проте потім почалися конфлікти за територію.

У 975 (976) за наказом князя Олега на території древлян, де правил Володимир, був убитий син одного з воєвод Ярополка. Дізнавшись про це воєвода доповів Ярополку про те, що трапилося і умовив його напасти з військом на Олега. Так було покладено початок усобиці, яка тривала кілька років.

У 977 р Ярополк нападає на Олега. Олег, який не очікував нападу і був не підготовлений, змушений був разом зі своїм військом відступати назад до столиці древлян – м Овруч. В результаті паніки під час відступу Олег випадково гине під копитами коня одного зі своїх воїнів. Древляни, які втратили свого князя, швидко здаються і підкоряються влади Ярополка. В цей же час Володимир, побоюючись нападу Ярополка, біжить до варягам.

У 980 р Володимир з варязьким військом повертається на Русь і відразу ж робить похід проти брата Ярополка. Він швидко відвойовує Новгород, а потім рухається на Київ. Ярополк, дізнавшись про наміри брата захопити престол в Києві, за порадою одного зі своїх помічників і біжить в м Родна, побоюючись замаху. Однак радник виявляється зрадником, який набрав змову з Володимиром, і Ярополк, вмираючи від голоду в Любечі, змушений йти на переговори з Володимиром. Добравшись до брата, він гине від мечів двох варяг, так і не уклавши перемир’я.

Так закінчується міжусобиця синів Святослава. В кінці 980 р Володимир стає князем у Києві, де і править аж до своєї смерті.

Перша феодальна міжусобиця поклала початок тривалого періоду внутрішніх воєн між князями, який буде тривати майже півтора століття.

Друга міжусобиця на Русі

У 1015 р вмирає Володимир і починається нова ворожнеча – міжусобиця синів Володимира. У Володимира залишилося 12 синів, кожен з яких хотів стати київським князем і отримати практично необмежену владу. Однак основна боротьба велася між Святополком і Ярославом.

Першим Київським князем стає Святополк, так як він мав підтримку дружинників Володимира і був ближче всіх до Києва. Він вбиває братів Бориса і Гліба і стає на чолі престолу.

1016 року починається кривава боротьба за право керувати Києвом між Святополком і Ярославом.

Ярослав, що правив в Новгороді, збирає військо, до складу якого входять не тільки новгородці, але і варяги, і відправляється з ним на Київ. Після битви з військом Святослава поблизу Любеча Ярослав захоплює Київ і змушує брата бігти. Однак вже через деякий час Святослав повертається з польськими вояками і знову відвойовує місто, витісняючи Ярослава назад в Новгород. Але і на цьому боротьба не закінчується. Ярослав знову йде на Київ і на цей раз йому вдається завоювати остаточну перемогу.

1016 г. – Ярослав Мудрий стає князем у Києві, де править до самої смерті.

Третя міжусобиця на Русі

Третя ворожнеча почалася після смерті Ярослава Мудрого, який ще за життя дуже боявся, що його смерть спричинить сімейну міжусобицю і тому постарався заздалегідь розділити владу між дітьми. Хоча Ярослав залишив чіткі вказівки для своїх синів і встановив, хто де буде княжити, бажання захопити владу в Києві знову спровокувало міжусобицю між Ярославичами та занурив Русь в чергову війну.

Згідно заповіту Ярослава, Київ отримував його старший син Ізяслав, Святославу діставався Чернігів, Всеволоду – Переяславль, В’ячеславу – Смоленськ, а Ігорю – Володимир.

У 1054 р вмирає Ярослав, однак сини не прагнуть відвойовувати території друг у друга, навпаки, вони згуртовано борються з іноземними загарбниками. Однак, коли зовнішня загроза була переможена, починається війна за владу на Русі.

Посилання на основну публікацію