Міська реформа Олександра 2

Міська реформа (реформа міського самоврядування 1870 роки) – одна з основних реформ Олександра 2, покликана дати населення міст самостійно займатися веденням свого господарства і менше залежати від директив, що йдуть з центру.

Підготовка до реформи почалася в 1862 році, проте офіційно вона була приведена в дію лише в 1870, коли було випущено «Міське положення».

Передумови міської реформи
Після проведення селянської реформи і скасування кріпосного права утворився новий тип суспільства і економіки, які вимагали більш швидкого і грамотного управління країною. Раніше життя в містах повністю підпорядковувалася рішенням, які прийшли з центру, що ускладнювало їх розвиток і сильно гальмувало його – директиви довго йшли до місцевого управління і не завжди відповідали економічним реаліям. Щоб змінити ситуацію і зробити життя міста більш ефективної, було прийнято рішення передати їм низку повноважень в управлінні.

Історія реформи міського самоврядування Олександра 2
Підготовка проведення міської реформи почалася в 1862 році зі створення проекту. Для цього були створені понад 500 спеціальних комісій в губернських і повітових містах, які повинні були виробити ряд пропозицій щодо поліпшення ситуації. Багато зі створених комісій висунули пропозицію про видачу виборчих прав представників усіх станів – на думку комісій це допомогло б враховувати інтереси всіх верств населення і створити більш комплексний підхід до розвитку міст. На жаль, така пропозиція не влаштовувало правлячий клас, тому розробка реформи застопорилася.

У 1864 році все ж було випущено «Міське положення», яке містило ряд положень, вироблених створеними комісіями. Керував проектом П.А. Валуєв. Положення було направлено на розгляд до Державної ради, де пролежала два роки, так як чиновники не дуже хотіли проводити реформу. Однак незабаром вибору вже не було, так як ситуація ускладнювалася. Олександр 2 вимушений був прийняти принцип рівних виборних прав для всіх станів, і змінений законопроект був прийнятий 16 червня 1870 року.

Зміст міської реформи
Новий законопроект створював міські громадські управління, які повинні були займатися розглядом різних господарських питань: благоустрій вулиць і будівель, забезпечення громадян продовольством, пристрій свят, розвиток міської інфраструктури (створення дорожніх мереж, портів, ринків), безпеку, пристрій фінансової системи міста та багато іншого .

Установами міського самоврядування стали виборчі збори, дума і міська управа. Виборчі збори займалося вибором членів міських зборів, які мали вирішальний голос у суперечках. Решта ж члени обиралися на відкритих виборах раз в 4 роки. Членом думи міг стати будь-який громадянин, який має виборчі права, проте були й винятки. Зокрема, частка нехристиян не повинна була перевищувати однієї третини від загального числа. Очолював обрану думу глава.

Дума займалася призначенням виборних посадових осіб, а також здійснювала інші справи суспільного устрою і муніципального управління. Простіше кажучи, члени думи вибирали управлінцем і займалися збором податків на різні міські потреби. Дума підпорядковувалася безпосередньо губернатору, який міг скасувати її рішення при необхідності.

У свою чергу дума вибирала членів міської управи (також раз в 4 роки). Міська управа займалася збором відомостей для думи, складання різних міських кошторисів, справлянням грошових коштів з населення (дума тільки створювала постанови для збору податків) і іншими дрібними міськими справами.

Як і пропонувалося раніше, в думу міг бути обраний громадянин з будь-якого стану, який не мав би боргів по податках, був старше 25 років, не мав судимості і мав ряд інших якостей.

Підсумки і значення міської реформи Олександра 2
Як і земська реформа, міська реформа послужила значним толком для розвитку регіональної економіки. Місто, який тепер сам керував своїм господарством, міг більш ефективно вкладати кошти і своєчасно реагувати на потреби громадян. Почала розвиватися міська промисловість і торгівля. Крім того, зросла громадянська активність простих городян, які тепер мали право брати участь у радах і думі.

Однак не обійшлося і без мінусів. У зв’язку з введенням нового порядку, дрібні міста відчували значні труднощі, тому що за законом велика частина грошових коштів йшла на утримання урядових установ (поліції і т.д.). Деякі міста не могли з цим впоратися.

В цілому реформа справила позитивний вплив на економічну ситуацію в Росії і зробила економіку менш централізованою.

Посилання на основну публікацію