Масова культура 20-го століття

В умовах індустріалізації та урбанізації, поширення загальної грамотності, появи нових видів і форм мистецтва, народжених технічним прогресом, виникає явище масової культури. З рівня, що вимагає підготовки до її кваліфікованого сприйняття, культура перекладається на рівень повсякденного розуміння непідготовленого масового споживача. Такий рівень культури не пов’язаний з пізнавальними зусиллями для засвоєння художнього образу, який стає простим і доступним.

Важливою характеристикою масової культури є її інтернаціональний характер і тенденція до комерціалізації.

Поділ культури на елітарну і масову простежується в кіномистецтві – новому для XX ст. вигляді художньої творчості. У 20- 30-і рр. у містах відкривалися кінотеатри, які відвідували мільйони людей. Якщо раніше у персоналізованому світі художніх образів могли жити лише деякі фанатики читання, то тепер в світ кіномрій і кінонавіювань втягувалася людська маса. Молодь наслідувала героям кінофільмів і модним акторам. Новий поштовх до розширення ринку кінопродукції дала поява телебачення, а потім і відеотехніки. Однак і сам кінематограф не уникнув диференціації – у міру розширення його творчих можливостей відбувся поділ кінофільмів на масові й елітарні.

Сферою масової культури були пісні і танцювальна музика. Створювана композиторами пісенна «продукція» сильно потіснила традиційний пісенний фольклор, а масова танцювальна культура урбаністичного суспільства витісняла народні танці. Потрапивші в Європу з Америки в 1910-і рр. танго і фокстрот стали одними з найпоширеніших масових танців. Тепер не обов’язково потрібні були музиканти. У будь-якій квартирі в будь-який час можна було танцювати під грамофон. Надалі завдяки радіомовленню і телебаченню модні мелодії стали миттєво розноситися по світу, формуючи стійкий попит на продукцію музичної індустрії:

  • пластинки;
  • магнітофонні касети;
  • лазерні компакт-диски.

Концерти популярних співаків і музикантів стали збирати десятки тисяч глядачів.

Народилася нова сфера підприємницької діяльності – шоу-бізнес.

Частиною масової культури стала та друкована продукція, що орієнтується на найширшу аудиторію: детективні і «любовні» романи, комікси, «бульварні» газети і журнали.

Підведемо підсумки

Для художньої культури XX ст. в цілому була характерна гуманістична спрямованість, посилення уваги до складного малюнку особистості людини, до її психології, переживань, незважаючи на те що світове мистецтво розвивалось в умовах політизованого і ідеологізованого історичного часу. Особливістю розвитку художньої культури була поява нових видів і форм у мистецтві, пов’язаних насамперед із авангардизмом і новими можливостями у використанні науково-технічних досягнень.

Посилання на основну публікацію