Література країн Стародавнього Сходу

У будь-яку епоху літературні твори відображали внутрішній світ людини, показували ті проблеми, які його хвилюють. Література давнину свідчить про безліч моральних проблем, що цікавили людей давнини: від любовної лірики до шедеврів релігійної літератури.

До нас дійшла багатюща релігійна література. Це не дивно, якщо врахувати, яке важливе місце посідала релігія в житті суспільства, в умах людей. До збірників гімнів і молитов відносяться індійська «Рігведа» і іранська «Авеста». Єгипетські «Тексти пірамід» і «Книга мертвих» були збірниками заклинань і путівниками померлого в потойбічному царстві. Месопотамський міф «Енума еліша» («Коли вгорі…» — назва дана за початковим словами твори) оповідає про створення світу.

Повчальну роль виконували буддійські «Трипітака» і джатаки, що оповідають про життя Будди:

збірка бесід і висловів Конфуція — «Лунь юй» («Бесіди і судження») і даоський «Даодецзін». Великою мірою повчальну роль виконував і Старий Завіт Біблії, хоча тут видно прагнення авторів поєднати релігійну тему з історією єврейського народу. Це робить Біблію великою мірою історичним твором.

Великою популярністю користувалися епічні твори, де дійсність тісно переплетена з міфами. Це месопотамська епічна поема «Епос про Гільгамеша» і воістину величезні за обсягом індійські «Рамаяна» і «Махабхарата» (24 тис. і 100 тис. двовіршів відповідно).

З’являються і власне історичні твори в різних країнах. Дуже популярні вони були в Китаї, де Сима Цянєм були написані «Ши цзи» («Історичні записки») (II ст. до н. е..) — вершина історичної науки Стародавнього Сходу.

Єгипетська література дала нам перший твір, де головна тема — любов до батьківщини і країні, — найпопулярнішу в Стародавньому Єгипті «Повість про Синухете». Вигнанець, який провів півжиття на чужині і досяг тут високого соціального становища, в кінці життя повертається на батьківщину, про яку постійно мріяв, і падає до ніг фараона, від якого колись втік.

Єгипетська література залишила багату спадщину ліричних творів. Добре відома індійська лірика, яка досягла свого найвищого розквіту в творчості поета Калідаси (IV — V ст. н. е..). Слід відзначити високий рівень старокитайської поезії. Відомі імена багатьох китайських поетів, які користувалися величезною популярністю в суспільстві. Перлиною китайської літератури цього часу став збірник «Шицзін» («Книга пісень»).

У літературі країн давнину були популярні і соціальні сюжети. Такі «Назва Іпувера», у якому розповідається про повстання бідноти в Єгипті, д. також численні месопотамские твори про труднощі селянської праці, китайська соціальна лірика.

На Стародавньому Сході виявлена перша справжня систематизована бібліотека. Асирійський цар Ашшурбанапал (669 — 629 р. до н. е.) особисто стежив за створенням бібліотеки в своїй столиці Ніневії і збором матеріалів зі всього Близького Сходу.

...
ПОДІЛИТИСЯ: