Латинська Америка після Першої світової війни

Зміст статті

Охарактеризуйте стан економіки країн Латинської Америки на початку ХХ ст. Як світова економічна криза 1929 – 1933 рр. позначилася на економіці країн Латинської Америки?

На початку ХХ ст. економіка країн Латинської Америки базувалася на експорті. Вони продавали за кордон сировину та продовольчі товари. Наприклад:

  • Аргентина – яловичину і пшеницю;
  • Бразилія, Куба – цукор;
  • країни Центральної Америки – банани.

До Першої світової війни верховенство в регіоні мала Великобританія, але в 20-і рр. ХХ ст. її почали витісняти США. Інвестиції США вкладалися у виробничу сферу. Американські компанії отримали контроль над експортом, наприклад, контроль над нафтовою промисловістю в Мексиці і Перу, центрально американські держави перетворилися на «бананові республіки». Світова економічна криза 1929 – 1933 рр. важко позначився на економіці латиноамериканських країн. У Європі та США відбулося скорочення виробництва, що призвело до падіння попиту на сировину і продовольчі товари. У 1930 р експорт впав на 50% в порівнянні з 1925-1929 рр. Позитивним було те, що багато країн стали розвивати нові галузі промисловості, багато раніше імпортовані товари стали виробляти самостійно.

Яку роль у країнах Латинської Америки грали США? Як змінилася їхня політика до середини 1930-х рр.?

США відігравали значущу роль в житті латиноамериканських держав, багато американців вважали латиноамериканські країни задвірками власної держави. Вони активно втручалися у внутрішні справи країн Латинської Америки, іноді із застосуванням збройної сили. Коли в цих країнах відбулося зростання національної самосвідомості, вони почали чинити опір. Тоді президент США Ф. Д. Рузвельт запропонував проводити нову політику по відношенню до країн Латинської Америки. Ця політика отримала назву політика «доброго сусіда». США відмовилися від застосування військової сили, але посилили економічний тиск.

У яких країнах Латинської Америки в 1930-х рр. встановилися авторитарні режими? Які були причини встановлення авторитарних диктатур в цих країнах?

Причинами встановлення авторитарних режимів у цих країнах були політична й економічна нестабільність, світова економічна криза 1929 – 1933 рр., втручання іноземних інвесторів і підтримка ними правлячої верхівки, для збереження існуючого ладу. Авторитарні режими встановилися в Аргентині, Бразилії, Мексиці. В Аргентині світова економічна криза призвела до стрімкого зростання злиднів, безробіття, посилення протистояння між різними верствами суспільства. У таких умовах, був здійснений військовий переворот. Військові провели жорсткі репресії, знищували незгодних з їхньою владою. У роки Другої світової війни буде знову військовий переворот, до влади прийдуть військові на чолі з диктатором-президентом Х. Пероном. У Бразилії у зв’язку з кризою різко впали ціни на каву, олігархи повністю ігнорували потреби робітників. У 1930 р багатий землевласник Ж. Варгас в результаті військового перевороту став президентом. Почав проводити політику, спрямовану на поліпшення життя робітників. Встановив 8-годинний робочий день і мінімальну заробітну плату. Але вищі верстви суспільства перейшли в опозицію, для продовження реформ і наведення порядку в країні, Варгас проголосив себе диктатором в 1937р. Поза законом всі політичні партії, обмежені політичні права населення, з’явилася таємна поліція. Але в економічній сфері, держава стимулювала розвиток нових галузей промисловості, до кінця Другої світової війни, Бразилія стала індустріальною державою.

Які фактори визначали розвиток культури країн Латинської Америки на початку ХХ ст.? За якими основними напрямками розвивалися мистецтво і література в країнах Латинської Америки в 1920 – 1930-і рр.?

Розвиток культури країн Латинської Америки визначали такі чинники: зростання національної самосвідомості, вплив сучасних європейських художніх і літературних напрямів. Створення нових напрямків відбувалося на підставі символізму і сюрреалізму. Відбувалося вивчення народних традицій, художники-авангардисти й письменники визначали зміст нової національної культури. У Мексиці національне мистецтво вважалося публічним. Сама держава фінансувала фресковий живопис на стінах громадських будівель (шкіл, державних установ і т. д.). Творчість відомих художників (Дієго Рівери, Давида Сікейроса та ін.) було розраховано на широкі верстви суспільства.

Про що свідчить той факт, що капіталовкладення США в Латинській Америці збільшилися з 308 млн доларів на початку ХХ ст. до 1650000000 доларів в 1914 р і 5430000000 доларів в 1929 р?

Це свідчить про те, що латиноамериканська експортна промисловість потрапила в руки США. Інвестиції США вкладали безпосередньо у виробництво, підпорядкували собі ключові галузі країн: міднорудну промисловість Чилі і Перу, нафтову Мексики і Болівії, Перу. «Юнайтед фрут компані» стала власником землі, переробних заводів і залізниць центральноамериканських держав, перетворивши їх в «бананові республіки». Інвестиції США швидко окупалися, робітники отримували низьку заробітну плату, також країни Латинської Америки служили зоною збуту американських товарів. Тому зростання капіталовкладень США в латиноамериканську економіку свідчить про збільшення економічної залежності країн Латинської Америки від США.

Яка політика проголошена в мові Ф. Д. Рузвельта? Що вона припускала? Яку мету переслідували США, переходячи до цієї політики?

У промові Ф. Д. Рузвельта проголошувалася політика «доброго сусіда». Вона передбачала відмову від збройного тиску на країни, як інструменту розширення впливу США. Тепер головними стають економічні важелі тиску, експансіоністські мети маскувалися, щоб викликати менший опір населення тих країн, де США мали свої інтереси. Це дозволяло з меншими витратами і зусиллями отримати бажане.

Посилання на основну публікацію