«Країна вчених». Наука і техніка в 1930-і рр.

З початку 1930-х рр. була реалізована установка держави на ідеологізацію науки. Наука повинна була працювати на вирішення пріоритетних для держави завдань, держава ж забезпечувало підтримку вчених і їх досліджень на значущих для мобілізаційної економіки напрямках. Академія наук, що мала статус «вищого всесоюзного вченого установи», перетворюється на головний центр організації та координації наукових досліджень на основі централізованого планування і під жорстким державним контролем.

Танк Т-34
Курс на зміцнення обороноздатності країни визначав основні напрямки розвитку науки і виробництва. Якщо наприкінці 1920-х рр. була закладена промислова база для початку масового виробництва основних видів бойової техніки – артилерії і стрілецького озброєння, танків, літаків, кораблів і підводних човнів, то в середині 1930-х рр. було здійснено масове переозброєння Червоної Армії і Червоного Флоту. Вони отримали багато вчинені з технічної точки зору і оригінальні зразки озброєнь. Видатні конструктори В.Г. Грабин, Ф.Ф. Петров і Б.І. Шавирін створили серію артилерійських систем. Винищувачі конструкції колективу під керівництвом М.М. Полікарпова (особливо знаменитий «віслюк» – І-16) і бомбардувальники А.Н. Туполєва показали високі бойові якості в небі Іспанії. Великим успіхом вітчизняної конструкторської думки стало розгортання масового виробництва танка Вт Розпочався випуск підводних човнів і кораблів середніх класів, йшла підготовка до створення океанського флоту. Напередодні війни радянські зброярі Ф.В. Токарєв, В.А. Дегтярьов, Г.С. Шпагін сконструювали зразки стрілецького озброєння (ручний кулемет, автоматичні гвинтівки, автомат ППШ, протитанкову рушницю ПТРД), не поступалися, а за багатьма параметрами, таким, як дешевизна виробництва і простота в експлуатації, що перевершували кращі зарубіжні зразки. У 1939 р почалися випробування перших зразків легендарного танка Т-34 (конструктори М.И. Кошкін, А.А. Морозов та ін.). За кілька днів до початку воїни вище керівництво СРСР було присутнє на показі бойової техніки, в ході якого була продемонстрована реактивна система залпового вогню БМ-13, незабаром прославилася під ім’ям «катюша».

«Катюша» була розроблена в Реактивному науково-дослідному інституті (РНИИ). Тут, спираючись на ідеї К.Е. Ціолковського, вели роботи зі створення ракетної техніки. Перші успішні випробування ракетних двигунів були проведені в 1931 р, на цьому напрямку працювали групи вчених під керівництвом С.П. Корольова, В.П. Глушка, М.К. Тихонравова. Почалася розробка літака з реактивним двигуном.

На основі впровадження наукових розробок в СРСР з’явилися нові виробництва (радіо- і електротехніки, синтетичних матеріалів, особливих металевих сплавів). Розвиток металознавства і передових методів зварювання пов’язане з роботами Е.О. Патона, отримані колективом під його керівництвом результати дозволили приступити до виробництва суцільнозварних конструкцій, що мало принципове значення у виробництві корпусів кораблів і танків. У чорній металургії впроваджувалися передові технології безперервного розливання сталі і киснево-конверторного процесу. У 1931 р в СРСР були здійснені перші передачі телевізійних зображень, рік тому в Ленінграді була випущена перша дослідна партія телевізорів побутового призначення і змонтований перший фільм спеціально для телебачення.
Принципове значення для здійснення планів індустріалізації в умовах обмеженого доступу Радянського Союзу на світові ринки мало забезпечення промисловості сировиною. Роки перших п’ятирічок були відзначені бурхливим розвитком геології і мінералогії, ґрунтознавства. Активно велися геолого-розвідувальні роботи. Освоєння нових районів нафтовидобутку пов’язане з ім’ям І.М. Губкіна, автора книги «Вчення про нафту». Експедиції під керівництвом А.Є. Ферсмана відкрили родовища кольорових металів і апатиту на Кольському півострові, сірки в Середній Азії та іншої сировини для промисловості.

Традиції фундаментальних досліджень у математиці продовжували керував Математичним інститутом АН СРСР І.М. Виноградів (аналітична теорія чисел) і один з основоположників теорії ймовірностей А.Н. Колмогоров, який став також автором відомих підручників. У Москві склалася наукова школа світового значення, що працювала в області теорії чисел, функціонального аналізу, диференціальних та інтегральних рівнянь, математичної логіки.

Досягнення вітчизняної фізики передвоєнного часу стали однією з основ для створення вже після війни атомної зброї. Ці роботи велися науковою школою під керівництвом А.Ф. Іоффе (фізика твердого тіла, електрофізика, квантова теорія і ядерна фізика). Серед цих вчених був і «батько» радянської атомної бомби І.В. Курчатов. У 1930-і рр. висувається плеяда молодих вчених, в їх числі і майбутні лауреати Нобелівської премії П.Л. Капіца, Л.Д. Ландау, А.М. Прохоров та ін.

Репресії не обійшли стороною і науку. Приводом для них могли стати неминучі технічні невдачі або неотримання планованих заздалегідь дослідних результатів. У 1940 р був засуджений і пізніше загинув видатний біолог Н.І. Вавилов.

З метою використання праці «ворожих», але потрібних для продовження наукових розробок вчених, інженерів і конструкторів була створена особлива система закритих конструкторських бюро – спецтюрем (така «шарашка» описана в романі А.І. Солженіцина «У колі першому», узагальнити табірний досвід самого письменника). Репресіям були піддані А.Н. Туполєв, С.П. Корольов, В.П. Глушко. Багатьом з них довелося працювати на оборону країни в умовах спецтюрем.

Посилання на основну публікацію