Королівська влада і Реформація

Англійський абсолютизм сформувався і досяг розквіту в період правління династії Тюдорів (1485-1603). Королівська влада помітно посилилася при Генріху VIII (1509-1547). Король не терпів протидії, його воля була законом для підданих. Йому вдалося підкорити своїй волі парламент, який погоджувався з будь-якими рішеннями государя. За його наказом споруджувалися розкішні резиденції (до кінця правління їх налічувалося 55), влаштовувалися пишні святкування. Успадкувавши повну казну, Генріх VIII швидко її спустошив, але зате престиж Англії помітно виріс.
Коли в країну стали проникати ідеї Реформації, король спочатку відкинув їх. Але пізніше його позиція змінилася, і Реформація в Англії почалася з його волі; тому її називають королівською.

Приводом для початку реформ стали обставини сімейного життя монарха. Король був одружений на іспанці Катерині Арагонской, але не мав від цього шлюбу сина – спадкоємця престолу. Він вирішив розлучитися і укласти новий шлюб з англійкою Ганною Болейн. Для розлучення потрібно згода папи римського, але той відмовився, побоюючись гніву могутнього племінника Катерини, імператора Карла V. Оскаженілий Генріх VIII почав вживати заходів проти папи, вирішивши використати ідеї Лютера. Правда, з них він сприйняв лише те, що могло зміцнити його владу. Король вирішив підпорядкувати собі англійську церкву і конфіскувати її великі володіння. Під його тиском парламент в 1534 р прийняв «Акт про супрематии» (тобто про верховенство), проголосивши монарха верховним главою англійської церкви. Монастирі були закриті, а їх землі перейшли в руки короля і його наближених. Всі, хто не схвалив розлучення короля і нову церковну політику, зазнали переслідувань. Король-деспот не щадив нікого. Склав голову на пласі навіть Томас Мор, знаменитий гуманіст і лорд-канцлер Англії.
Реформована церква прийняла ідею Лютера про «виправдання вірою» і відкинула частину католицьких таїнств, але в іншому залишилася близька до католицької. Нова віра, що отримала назву англіканської, швидко вкоренилася в Англії, хоча багато потай залишилися католиками; були і прихильники більш глибокої реформи церкви.
Вибір нової віри приніс країні важливі політичні вигоди: Англія очолила європейських протестантів. Але це неминуче робило її ворогом католицької Іспанії. Католицизм став символом підпорядкування Іспанії, Реформація – символом національної незалежності.
Нова віра піддалася важким випробуванням в правління дочки Генріха VIII і Катерини Арагонской – Марії Тюдор. Вона відновила в країні католицизм і жорстоко розправлялася з протестантами.
Але після її смерті на трон зійшла дочка Генріха VIII і Анни Болейн Єлизавета I Тюдор, остаточно затвердила нову віру.

Посилання на основну публікацію