Конфлікт Тіто-Сталін. Югославська модель соціалізму

Єдиним східноєвропейською державою, які опинилися після війни поза сферою впливу СРСР, була Югославія. Комуністичне керівництво цієї країни, декларували прихильність курсу на будівництво соціалізму, вступило в гострий конфлікт зі Сталіним. Причиною цього конфлікту стало небажання югославської компартії, і насамперед її лідера І. Б. Тіто, сліпо виконувати розпорядження «товаришів» з Москви. На відміну від лідерів компартій інших східноєвропейських країн, він прийшов до влади без серйозної допомоги з боку Москви. Радянських військ після закінчення війни в Югославії не було, і в цих умовах Тіто почав проводити самостійний курс.
Наприкінці червня 1948 відбулася нарада Інформаційного бюро комуністичних партій (Комінформу) – міжнародного об’єднання, що прийшов на зміну Комінтерну. З подачі Кремля учасники наради звинуватили «кліку Тіто» у відході від ідей марксизму-ленінізму. Вони зажадали від югославських комуністів «висунути нове інтернаціональне керівництво партії». В Югославії серед комуністів стався розкол. Тіто жорстоко придушив опір: більше 16 тис. Прорадянськи налаштованих членів партії були укладені в концтабори.

Сталін, у свою чергу, організував показові судові процеси над рядом комуністичних керівників країн Східної Європи. Вони були звинувачені в пособництві «кліці Тито». Радянський Союз розірвав договір про безпеку і співпрацю, підписаний з Югославією ще в роки Другої світової війни. Велася підготовка до здійснення військової інтервенції в Югославію, однак цим планам завадила спочатку війна в Кореї, а потім смерть Сталіна.
Керівництво Югославії було змушене переорієнтуватися в своїх економічних зв’язках і зовнішній політиці на країни Заходу. Усередині країни Тіто взяв курс на будівництво особливої ​​«югославської моделі» соціалізму, заснованої на відмову від форсованих темпів індустріалізації, збереженні приватних господарств в аграрному секторі, передачі власності підприємств в руки трудових колективів, допущенні приватного підприємництва у сфері обслуговування і в торгівлі, відсутності твердих планових завдань. Це дозволило уникнути тих економічних труднощів, які відчували більшість східноєвропейських країн в 60-70-і рр. Радянсько-югославські відносини були нормалізовані після смерті Сталіна. Однак керівництво КПРС продовжувало вважати «югославську модель» помилковою, югославських комуністів і раніше звинувачували в ревізії марксизму-ленінізму. Тіто парирував ці звинувачення дотепною фразою: «Наші критики люблять відвідувати наші магазини».

Посилання на основну публікацію