Кінець хрущовського десятиліття

У 1962 р, наступному після прийняття нової програми партії, відбулося підвищення цін на м’ясо, м’ясні продукти, молоко. У місті Новочеркаську звістка про це збіглося з підвищенням норм виробітку на електровозобудівному заводі. Обурені зневажливим ставленням до їх потреб робітники вийшли на вулиці. До них приєдналися багато городян. Для наведення «порядку» в Новочеркаськ вступили війська. У ході зіткнень загинуло кілька десятків людей, багато учасників виступу були потім засуджені.
У 1963 р країна стала відчувати серйозні продовольчі труднощі, люди шикувалися в довгі черги за молоком і хлібом. Радянський Союз був змушений закуповувати зерно за кордоном. Несприятлива ситуація стала наслідком ряду причин: усуспільнення знаходився в особистому користуванні колгоспників домашньої худоби; багаторазово засудженого, але вижив принципу планування сільськогосподарської продукції; існування командно-адміністративної системи керівництва колгоспами і радгоспами.
У жовтні 1964 ряд ​​членів Президії та секретаріату ЦК КПРС об’єдналися на грунті неприйняття частини перетворень, і на пленумі ЦК Хрущов був знятий з посади першого секретаря. Він без підстави був звинувачений в «суб’єктивізмі і волюнтаризмі». Народ сприйняв відставку ще недавно звеличують у пресі і з трибун «дорогого Микити Сергійовича» спокійно і навіть із задоволенням. Партійний апарат – з ще більшим задоволенням. Поділ обкомів і райкомів на промислові та сільські, апаратні перетрушування, безперервні реформи породжували в лавах радянської еліти почуття невпевненості. Не тільки партійний апарат, але й досить широкі кола членів партії і населення не сприймали проводилися Хрущовим непродумані експерименти, інтелігенція обурювалось його грубим втручанням у творчість письменників і художників, у зовнішній політиці суспільство побоювалося повторення конфліктів, подібних Карибської кризи 1962 Хрущов був не тільки активним діячем сталінського часу, але, очоливши партію, сам застосовував і заохочував жорсткі заходи по відношенню до інакомислячих.
Підведемо підсумки
У післявоєнні роки, в умовах нового витка сталінських репресій, радянським людям вдалося відновити зруйноване війною господарство. На поліпшення та зміцнення існуючої системи були спрямовані реформаторські зусилля Хрущова. Але партія і система в цілому важко піддавалися реформуванню, перетворення проводилися бюрократичними методами, без опори на народні маси, у верхах зберігалися вождизм і супутній йому волюнтаризм.

Посилання на основну публікацію