Історія Італії в середні віки – коротко

На початку середніх століть Італія переходила з одних рук в інші. Слідом за падінням Західної Римської імперії в 476 р вона дісталася німецькому полководцю (з племені герулов) Одоакра, але в 493 р нею заволоділи Теодоріх Великий і його остготи.

Царство останніх було зруйновано Юстиніан Великим, приєднали після Остготского війни Італію до Візантії, але і Візантія не втримала за собою всієї Італії. Незабаром після смерті Юстиніана Великого майже весь півострів був завойований іншими германцями – лангобардамі, які й володіли ним близько двох століть. У Візантії залишалося тут ще кілька володінь, у тому числі одне було завойовано франкским королем Пипином Коротким і подаровано папі, що і було покладено початок Папської Області.

Міста-держави Північної Італії

При Карлі Великому Північна і Середня Італія увійшли до складу Франкської монархії, з якої, однак, Італія виділилася з Верденському договору 843 р Тут в цей час розвинувся феодалізм, який торкнувся і Папської області.

В середині IX ст. Північній та Середній Італією опанував німецьку король Оттон Великий, який прагнув до панування і над Південною Італією, що належала Візантії. Після цього Північна і Середня Італія увійшла до складу Священної Римської імперії німецької нації.

В епоху хрестових походів Північна Італія (Ломбардія) відстоювала в союзі з папством свою свободу проти німецької династії Гогенштауфенів, і коли ця династія впала, то влада імперії в Італії похитнулася.

Що стосується Південної Італії і Сицилії, то тут в середині XI ст. нормани заснували королівство Неаполітанське (1060) і Сіцілійське (1 072), яке з кінця XII до середини XIII в. належало Гогенштауфенів, діставшись їм по династическому шлюбу. Потім воно було у володінні французькою Анжуйской династії і (з середини XV ст.) Іспанських арагонских королів.

В епоху хрестових походів в Італії утворилося декілька республік, які в XIV і XV ст. стали перетворюватися в князівства.

Найголовніші хронологічні дати

Завоювання Італії остготамі (493), Візантією (555), лангобардамі (568). Підстава Папської області (754). Завоювання Ломбардії Карлом Великим (774) і Оттоном Великим (951). Підстава королівства Обох Сицилій – шляхом з’єднання неаполітанських і сицилійських володінь (+1130). Панування Гогенштауфенов на Півдні Італії (1 194 – тисяча двісті шістьдесят вісім). Перехід її до Анжуйской династії (1268). З’єднання її з Арагоном (Сицилія з 1282, Неаполь з 1435).

Найбільші держави Італії

В кінці середніх століть Італія поділялася на такі головні володіння:

У Північній Італії: герцогства Савойське (1) і Міланське (2), відрізані від моря республікою Генуєю (3), Венеціанська область (4)

У Середній Італії: Папська держава (5) і республіка Флоренція (6)

У Південній Італії – королівство обох Сицилій (7).

Острів Корсика належав Генуї, Сардинія – Арагону.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Франкська імперія