Ісламська революція в Ірані

Спочатку реформи в Ірані йшли успішно. Але аграрна реформа зруйнувала традиційний уклад життя в селі. Розорилися селяни вирушили в міста, населення яких різко збільшилася. Промисловість Ірану була ще занадто слабка, щоб працевлаштувати всіх цих людей. У містах зросла соціальна напруженість. Насадження західної культури викликало протести населення, яке було прихильне ісламу. Посилився вплив духовенства. При цьому реформи не супроводжувалися демократизацією країни, що викликало протести інтелігенції та студентства.
У 1978 р почалися демонстрації духовенства, студентства та міських низів, спрямовані проти політики шаха. Учасники демонстрацій вимагали проведення демократичних перетворень і поваги норм ісламу. Шах вирішив придушити виступ, війська стали стріляти в народ. Але віруючі не відступали і збирали все більш численні мітинги. Багато хто вважав за честь померти за віру. У відповідь на розстріли демонстрантів ісламські радикали підпалювали будівлі в столиці Ірану Тегерані. Армія коливалася, і багато генерали виступали за припинення боротьби з народом. У січні 1979 шах виїхав з країни. У лютому в Іран з еміграції повернувся лідер релігійної опозиції шиїтський аятолла Рухолла Мусаві Хомейні. Його зустрічала мільйонний натовп іранців.

Хомейні був одним з найбільш авторитетних знавців релігійних шиїтських норм Ірану, суворо дотримувався ім. Після початку реформ «Білої революції» аятолла піддав шаха гострій критиці за відхід від традицій. За цю пропаганду Хомейні був висланий з Ірану. Навколо нього об’єдналися лідери релігійної еміграції.
Суворий аятолла уособлював мрію мільйонів іранців про сильний і праведному вождя. Здавалося, що повернення до первісної чистоти ісламу зробить життя більш демократичною, справедливою і щасливою.
Хомейні був проголошений імамом і призначив свій уряд на чолі з економістом Мехді Базарганом, демократом і глибоко віруючою людиною. Двовладдя привело в лютому 1979 до збройних зіткнень, в ході яких прихильники шаха були розгромлені озброєними загонами молодих революціонерів – Моджахеддін. Під час цього повстання в Тегерані армія залишилася нейтральною, оскільки офіцери думали, що перемога духовенства і Моджахеддін призведе до демократії. Вся влада перейшла до уряду Базарган, який став здійснювати помірні реформи, спрямовані на створення ринкової соціально орієнтованої економіки. Була проведена націоналізація великих банків і низки підприємств.

Посилання на основну публікацію