Індустріальне суспільство: нові проблеми і нові цінності

Передісторія

Колонізація Нового Світу, активно проходила в XVII-XVIII століттях, привнесла серйозні зміни в економіку європейських країн: перемістилися торгові шляхи, в оборот стали надходити великі обсяги дорогоцінних металів, збільшилася кількість грошей в обігу. Приплив грошей привів до зростання вкладень в торгові і промислові підприємства, традиційні методи ведення господарства починають поступатися місцем новим, капіталістичним. Значні зміни в укладі економіки спричинили і зміни в соціальному ладі суспільства. Поступово йде на задній план земельна аристократія, слабшає селянство, все більшу роль в житті суспільства відіграє буржуазія і наймані робітники.

Події

Зростання міст: в результаті перенаселення села, впровадження більш ефективних методів господарювання люди покидали сільську місцевість і їхали в пошуках роботи в міста. Міста вперше в історії стали переважати в економічному житті над селом.

Соціальна мобільність: масове переселення європейців на інші континенти, в тому числі за рахунок работоргівлі. Основні напрямки: Америка, Австралія, Африка. Основний потік переселенців прямував в США.

Ускладнення суспільної структури: буржуазні відносини поступово витісняють традиційні. Внаслідок цього буржуазія і пролетаріат (наймані робітники) стають основними соціальними групами індустріального суспільства. Відповідно, зменшується чисельність аристократії і селянства.

Ліквідація станових бар’єрів створила умови, коли людина може підвищити свою майнове і соціальне становище за рахунок своєї праці і енергії. Підприємництво стає новою цінністю.

Аристократія з землевласників поступово переходить на нові посади (власники банків, промислових підприємств).

Посилюється економічна і політична значимість буржуазії. Серед розбагатілих буржуа виділяються мільйонери.

З’являється і посилюється значимість середнього класу (дрібні буржуа, службовці приватних компаній, особи вільних професій) як класу зі стійким матеріальним становищем. Середній клас стабілізує суспільство.

Наймані робітники виділяються в окрему соціальну верству. Верхівку цього шару займають висококваліфіковані робітники (з хорошою освітою і високою зарплатою, мають можливості для просування вгору по соціальних сходах). Низькокваліфіковані робітники ледве зводять кінці з кінцями, живуть і працюють у важких умовах.

Жінки і діти

Власники підприємств активно використовують на виробництві праця жінок і дітей. Жіноча і дитяча праця оплачується набагато нижче чоловічого.

У жінок не було виборчих прав, вони не могли розпоряджатися власністю, вступати до університетів.

З’являються громадські рухи за визнання жінок повноправними членами суспільства нарівні з чоловіками.

Емансипація – рух жінок за зрівняння в правах.

Учасники

  • Еммелін Панкгерст – англійка, яка боролася за рівноправність жінок і чоловіків. Засновниця Жіночого соціально-політичного союзу (1903).
  • Натан Ротшильд – британський банкір, представник нової буржуазії. Отримав титул барона, не будучи аристократом по народженню.

Висновок

У XIX столітті відбувається остаточне крах станової структури традиційного суспільства і вибудовується соціальна база індустріального суспільства.

паралелі

В історичній науці часто проводиться паралель між зміною суспільства при переході від феодального ладу до капіталістичного, завершення якого ми бачимо в передових країнах Західної Європи в XIX столітті, і переходом від рабовласницького суспільства до феодального, який відбувався в європейських країнах в раннє Середньовіччя. Так само, як в XIX столітті, селяни як основна робоча сила поступово поступаються місцем найманим робітником, а аристократія як вищий прошарок суспільства – буржуазії, так на зорі Середньовіччя рабська праця поступався місцем селянському, а рабовласництво – феодального землеволодіння.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Литература Возрождения