Франко-прусська війна (1870-1871)

Після австро-пруссько-італійської війни 1866 року, Пруссія прагнула об’єднати під своїм початком всі німецькі землі і послабити Францію. Франція не бажала появи сильного політичного противника біля своїх кордонів, тому війна між ними була неминучою.

Передумови і привід до війни

Пруссія значно посилилася в 19 столітті і стала однією з провідних країн на континенті. Заручившись союзом з Росією, Пруссія перейшла до об’єднання німецьких земель, не побоюючись великої війни.

У 1868 році претендентом на іспанський престол був родич прусського короля – Леопольд Гогенцоллерн. Франція, не бажаючи бачити його на троні, висунула вимогу Вільгельму про зняття кандидатури Леопольда. Король Вільгельм, не бажаючи війни, пішов на компроміс і задовольнив їх вимоги. Франція висунула більш жорсткі умови, вимагаючи навчань Леопольду відмовитися від можливої ​​корони, провокуючи війну. Відповідь на це вимога дав НЕ Вільгельм, а канцлер О. фон Бісмарк, причому, досить різкий. У відповідь на це в Парижі пішла бурхлива реакція французьких депутатів, які моментально проголосували за війну з Пруссією, датою якої стало 19 червня 1870 року.

Хід Франко-прусської війни 1870-1871 років

Уже в перші дні війни три німецьких армії під командуванням Вільгельма I при підтримці Отто фон Бісмарка і військового міністра Рооном, перейшли на територію Франції, не давши їм почати війну на території Німеччини. Уже при окупації німцями Ельзасу і Лотарингії в Парижі почалися революційні бродіння.

Під впливом громадськості, Наполеону III довелося скласти з себе повноваження головнокомандувача, передавши їх маршалу Базену. Під Мецем армія Базена була оточена німцями, а йшла їй на підмогу другий армії був перекритий шлях.

У битві під Седаном 2 вересня 1870 року сталась головна катастрофа французької армії: капітулював 80 тисяч солдатів і сам Наполеон III потрапив в полон.

Спроба генерала Мак-Магона пробитися в Мец до Базену була відображена німецькими військами і останній залишився в повному оточенні ворога. Про поразку під Седаном стало відомо в Парижі, а 4 вересня відбулась революція. За столиці ходили натовпи народу, вимагаючи зречення французького імператора, паризькі депутати оголосили про проголошення Третьої республіки.

Сформований уряд був готовий піти на мир з Пруссією, але Бісмарк вимагав від Франції Ельзасу і Лотарингії, на що отримав рішучу відмову завідував зовнішньою політикою в новому уряді Жюля Фавра.

Через два місяці після початку війни німцями було розпочато облога Парижа. Це почалося 19 вересня 1870 року. В кінці вересня 1870 упав Страсбург, а почався в Меці голод змусив Базена здатися в полон німецької армії.

Цікаво: До жовтня 1870 року в німецькому полоні перебувало дві французькі армії загальним числом близько 250 тисяч чоловік.

У тим часом облога Парижа тривала протягом 19 тижнів. Ставка німецького командування розташовувалася в Версалі. У місті ж знаходилося близько 60-70 тисяч солдатів, але мала кількість припасів породило страшний голод. У січні 1871 німці підтягнули до міста облогову артилерію і почали обстріл. Спроби зняти облогу не увінчалися успіхом, серед двохмільйонного населення Парижа зростало невдоволення командуванням.

18 січня 1871 року в одному з версальських залів король Пруссії в присутності государів інших князівств був проголошений імператором Німеччини.

23 січня 1871 Жюль Фавр поїхав в Версаль просити світу. 28 січня був підписаний акт про капітуляцію Парижа і перемир’я на три тижні.

Попередній мирний договір був укладений 26 лютого, а остаточний був підписано 20 травня у Франкфурті-на-Майні. За його підсумками Франція втрачала Ельзас, Лотарингію і виплачувала 5 мільярдів франків контрибуції.

Підсумком франко-пруської війни стало об’єднання Німеччини. Перемога в цій війні мала величезне значення, зробивши Німеччину найсильнішою країною в Європі.

Що ми дізналися?

У статті з історії (8 клас) ми говорили коротко про франко-прусській війні. Слід зауважити, що вона обернулася катастрофою для амбітної Франції, яка її програла за всіма статтями. Німеччина показала себе потужною сучасною державою, яка є головною військово-економічною потугою в Європі.

ПОДІЛИТИСЯ: