Франція: від республіки до імперії Наполеона I

Переворот 9 термідора 1794 привів до влади людей, які вважали, що позбавляють Францію від тиранії, рятують свободу і революцію. Однією зі своїх головних завдань термідоріанці вважали стабілізацію обстановки в країні. В першу чергу при цьому у виграші виявлялися ті власники, які сколотили статки в роки революції. Нова буржуазія нудьгувала господарськими обмеженнями, введеними якобінцями. Їй швидше потрібна була свобода економічна, ніж політична.
Термідоріанці скасували введену якобінцями націоналізацію зовнішньої торгівлі, максимум цін і платні. Була відновлена ​​вільна торгівля (насамперед хлібом). Це призвело до різкого зростання цін на основні товари. Уряд був змушений зберегти нормування відпуску продуктів, однак хліба все одно не вистачало. Навесні 1795 економічні заходи уряду привели до збройних виступів людей, доведених до відчаю. Ці виступи були придушені вчорашніми революціонерами. Десятки тисяч «терористів» (так називали прихильників якобінської політики) опинилися у в’язниці.
Загроза нової влади виходила і з іншого флангу – від монархістів. Термідоріанці для них залишалися все тими ж «Царевбивця», які голосували за страту Людовика XVI. Один з найнебезпечніших заколотів монархістів спалахнув у жовтні 1795 в Парижі. При його придушенні відзначився молодий генерал Наполеон Бонапарт, нещадно розправився з противниками республіки. Це стало черговим кроком талановитого політика і геніального полководця на шляху сходження до вершин влади.
У 1795 р згідно з новою конституцією пройшли вибори. Було утворено уряд – Директорія, до складу якого увійшли термідоріанці. Однак тривало зростання цін та інфляція, які погіршили становище широких верств населення. Авторитет влади впав вкрай низько. У правлячих колах Франції стала посилюватися угруповання правих діячів. Ці люди бажали міцною і авторитетної влади, здатної запобігти реставрацію монархії і новий переділ власності. Французьке суспільство не бажало повертатися назад, воно вже вдихнуло повітря свободи, вистражданої ціною величезних жертв.
Франції був необхідний людина, здатна взяти на себе відповідальність за країну у важкий час. Він повинен був користуватися довірою і армії, і заможних верств. Такою людиною виявився генерал Наполеон Бонапарт. 18 брюмера (9 листопада) 1799 він здійснив державний переворот. Формально влада передавалася трьом консулам, але фактично всією повнотою влади володів перший консул – Бонапарт. У 1802 р він став довічним консулом, а в 1804 р колишній республіканський генерал був оголошений імператором французів під ім’ям Наполеона I.

Посилання на основну публікацію