Формування авторитарних режимів

Процес демократизації не приніс більшості народів Європи помітного поліпшення життя. Особливо це стосувалося середньорозвинених країн – тих, які не входили в число лідерів індустріального прогресу. У них ще переважав сільський спосіб життя. Середні верстви, готові брати активну участь у політичному житті, були ще досить нечисленні. Народні маси, які на короткий час пробудилися до громадського життя, незабаром повернулися до своїх щоденних турбот. Демократичні завоювання сприймалися багатьма як марне придбання, що приводить до політичної нестабільності. У Європі один за одним почали встановлюватися авторитарні режими. У 1923 р відбулися авторитарні перевороти в Болгарії та Іспанії. У Болгарії проти встановлення влади військових виступили партії демократичної спрямованості. Але комуністи не підтримали їхнє повстання, і воно було розгромлене. Комуністи на чолі з Георгі Дімітровим у вересні 1923 вирішили самостійно виступити проти диктатури, але на цей раз сил у них виявилося недостатньо, і повстання було придушене. В Іспанії під час перевороту робочі організації не стали виступати на підтримку парламентаризму, бо парламентські партії нічого не зробили для поліпшення становища трудящих.

У 1926 р в Польщі маршал Юзеф Пілсудський здійснив переворот і оголосив «санацію» (оздоровлення економіки). Політика «санації» формально не скасовувала парламентського режиму. Але вся реальна влада переходила до президента. Цей пост зайняв прихильник Пілсудського Ігнаци Мосьціцький. Під час виборів, щоб забезпечити більшість прихильникам Пілсудського, застосовувалося насильство. Спочатку переворот був підтриманий широким колом політичних сил, включаючи частину комуністів. Їм здавалося, що маршал зможе провести серйозні реформи. Але їх надії не виправдалися. Найважливішим економічним досягненням «санації» стала стабілізація валюти за допомогою іноземних позик, але до часу смерті Пілсудського в 1935 р становище трудящих залишалося дуже важким.
До середини 1930-х рр. у Східній Європі залишилося тільки одне демократична держава – Чехословаччина. Авторитарні режими встановилися в більшості країн Європи. Але авторитаризм, як і парламентська демократія, був нестійкий, тому що диктатори не мали міцної опори серед населення. Вирішити цю проблему прагнули творці тоталітарних режимів.

ПОДІЛИТИСЯ: